Минуло 20 років з того часу, як Жозе Моурінью прийшов у Челсі та побудував одну з найкращих команд-переможців АПЛ. Португалець встановив рекорди, які, можливо, ніколи не будуть побиті. Метт Лоу з The Telegraph поговорив із великим тріо, яке стоїть за цим подвигом – Моурінью, Террі та Лемпардом. Та команда виграла титул з 95 очками і пропустила всього 15 голів.
Чемпіони з першого дня
Террі: "Я не думаю, що можна порівнювати Челсі 2004/05 і "Непереможних" (Арсенал 2003/04, який завершив АПЛ з нулем поразок – прим.). Вважаю, що ми були набагато кращими. Ми програли лише одну гру, яку в жодному разі не повинні були програвати проти Манчестер Сіті. Арсенал зіграв унічию 12 разів, а ми тільки 8".
Жозе: "Людям з Арсенала, МЮ, Ман Сіті немає ніякого діла до Челсі 2004/05. Точно так само, як нам, "синім", немає діла до "Непереможних" і до того, що вони зробили".
Лемпард: "Я думаю, що сезон 2004/05 відповідає тому, що зробили “Непереможні” і Пеп Гвардіола з Сіті. Ми, безумовно, заслуговуємо на те, щоб бути у дебатах про найкращу команду в історії АПЛ".
Жозе: "Причиною мого переходу в Челсі стали зустрічі з Романом Абрамовичем і Пітером Кеньйоном (виконавчий директор команди у той час – прим.), а метою клубу було виграти АПЛ якнайшвидше, в першому ж сезоні. І, звичайно, це повинно було стати мотивацією.
Відчував, що Роман хоче кардинально змінити менталітет клубу. Я пам'ятаю, як уперше приїхав на Стемфорд Брідж перед фіналом ЛЧ з Порту. Я пройшов до фіналу у вівторок, а в середу вирушив на Брідж на матч Челсі – Монако. До мене підійшов хлопець і сказав: "Ми не хочемо тебе бачити тут, ми любимо Раньєрі". Ось такий перший досвід".
Лемпард: "Я пам'ятаю впевненість, з якою Жозе говорив із першого дня передсезонки. Ми вирушили в Сіетл, і він провів нараду, на якій розповів, що нам потрібно зробити, щоб стати чемпіонами. За рік до цього ми посіли друге місце, тож були близькими до цілі, але він прийшов і розписав, як саме ми станемо чемпіонами.
Він проводив зустрічі, розповідав про майбутні ігри і передбачав результати до найдрібніших подробиць, і ми, як правило, вірили в його слова. Це абсолютно точно спрацювало, бо дало нам відповідальність за відповідність його очікуванням".
Террі: "Жозе зазвичай обирав якісь ігри і говорив: три очки тут, три очки там, а потім він торкнувся гри з Болтоном і домашньої гри з Фулхемом до неї. Він сказав, що ми виграємо лігу саме в одному з цих матчів. Не спроба просто вгадати, а впевнена заява: "Ми виграємо лігу саме там". Це було на початку сезону, коли ми ще не були в 14 очках відриву від інших. Чесно кажучи, я ніколи не бачив нічого подібного. Він особливий, дійсно особливий".
Жозе: "Це правда, що я вибрав гру з Болтоном, але це удача! Пам'ятаю, ми грали з Саутгемптоном, і я повісив на стіну в роздягальні напис: "Ми виграємо цей матч, і ніхто нас не наздожене". Я ставив цілі, але потрібно добре знати свою команду. Завжди хотів перейти в правильний клуб, тож проаналізував і побачив таку можливість та потенціал у Челсі".
Моурінью перетворив гравців на "хижаків"
Вплив Моурінью проявився одразу ж після передсезонного турне у США. Склад команди був істотно оновлений: Дідьє Дрогба, Ар'єн Роббен, Петр Чех, Паулу Феррейра, Матея Кежман і Тьяго були підписані за 70 млн фунтів, а Рікарду Карвалью перейшов під час турне ще за 20 мільйонів. Гравці відразу ж повірили, що це може стати початком чогось особливого.
Жозе: "У Челсі вже було кілька хороших гравців, яким я, на жаль, вказав на двері. Джиммі Флойд Хассельбайнк був хорошим гравцем, але він не Дідьє Дрогба. Якщо говорити про дрібниці, то я хотів би знати, скільки разів на кутових нам допоміг Дідьє. Якщо ви почнете підраховувати, то побачите, скільки разів він це робив і що це означає для меншої кількості пропущених голів".
Террі: "У перші пару днів після приходу Жозе ми обговорювали з гравцями: "Вау, ви відчуваєте, що тут відбувається щось особливе?". Дійшло до того, що я записував усі тренування, але потім вирішив, що простіше попросити Руя (Фаріа, помічник Моурінью в той час – прим.) робити копії і віддавати їх мені. Те, що Жозе робив у той час, було вражаючим. Ніколи не бачив нічого подібного. До речі, було приємно, що Жозе довірив мені бути його капітаном".
Жозе: "Я знав, що наша манера тренуватися вплине на команду і це щось нове для гравців. Всі будуть дуже мотивовані. Сьогодні багато тренерів дуже тактичні, але не в той час. Я намагався побудувати команду таким чином: ось цей гравець для цієї ролі, а цей гравець для цієї роботи".
Лемпард: "Гадаю, ми вірили в себе, але нам все одно чогось не вистачало, і прихід Жозе, безумовно, змусив нас почуватися впевненіше. Я пам'ятаю, як сидів на тренуванні під час американської передсезонки, і ми підписали Рікі Карвалью. Подумав, що ми дійсно підписуємо гравців, які зможуть вивести нас на новий рівень. Тепер це справжня команда".
Жозе: "Звичайно, в той момент ми купили фантастичних гравців, але в нас уже були такі ж – Лемпард, Коул, Террі, Галлас, Гудйонсен. Ці хлопці вже були там, але нам потрібна була й інша культура. Пізніше я називав гравців своїми "хижаками", у ласкавій манері. Джон, Френк, Дідьє, Клод – усі ці хлопці йшли в напрямку того, чого я хотів".
Террі: "Іноді на тренуваннях Жозе просто говорив: "Хлопці, всі приводьте завтра своїх дітей". Здається, що це дрібниця, але в результаті мої діти грали з дітьми Лемпарда, наші діти грають з дітьми Дідьє. Так вони зблизилися, а наші дружини відразу ж полюбили Жозе".
"Сьогодні гравці наче діти"
Челсі розпочав сезон 2004/05 з домашньої перемоги над МЮ завдяки голу Гудйонсена. У жовтні вони програли Манчестер Сіті, але в іншому їхня форма була зразковою, а перемога 1:0 над Блекберном на початку лютого підкреслила стійкість команди. Цю перемогу гравці святкували з оголеними торсами.
Жозе: "Перший матч вдома (проти МЮ, 1:0 – прим.) не можна назвати красивим виступом або красивою грою. У тій грі ми не були тим Челсі, яким станемо пізніше, але це був той Челсі, якого я хотів, з тією стійкістю, з тим нулем помилок в обороні. Якщо ми не виграємо, ми не програємо. Якщо ми заб'ємо один гол, ми виграємо. У тій грі ми забили і до побачення, закінчуйте, три очки наші".
Лемпард: "У матчі проти Блекберна Петр Чех відбив пенальті. Жозе зажадав, щоб ми всі зняли футболки, і в історії Челсі є досить знакова фотографія, на якій ми всі йдемо до вболівальників, знявши верхній одяг. Та гра була свого роду еталоном команди, яка збирається виграти лігу".
Жозе: "У грі з Блекберном Ар'єн Роббен зламав ногу. Якби це було сьогодні, з новими футбольними дітьми. Коли я кажу "футбольні діти", я маю на увазі гравців, суддів і VAR. Зараз у футболі багато дітей, гравці йдуть додому в сльозах. Але в тій грі ми показали всім, що ми чоловіки. Це була гра, повна бруду. Ніяких дітей".
Лемпард: "Я часто переглядаю свої голи у ворота Болтона. Я не шукаю їх, вони просто спливають у моїй стрічці або ще де-небудь по телевізору. Це два голи, які викликають у мене найсильніші мурашки. У плані спогадів це, напевно, той матч, який справді змушує мене переживати, коли я бачу ці два голи і те, що вони означали".
Террі: "Ми святкували на полі і в роздягальні, але після цього все було дуже сюрреалістично. Через кілька днів ми грали з Ліверпулем у Лізі чемпіонів, тому випили по одному кухлю пива в готелі. Ми також святкували в автобусі, але ніхто не пив".
Жозе: "Я живу в Лондоні, і щоразу, коли я проходжу містом, до мене підходять люди і кажуть мені, навіть молоді хлопці: "Був там, у Болтоні, мені було сім років". А я кажу: "Тоді ти не пам'ятаєш", і він мені відповідає: "Я все пам'ятаю, я був там із батьком і дідом".
Перемоги, затьмарені прикрою поразкою: "гол-примара" Луїса Гарсії
Прем'єр-ліга стала другим титулом, який Челсі виграв у тому сезоні. Раніше "сині" перемогли Ліверпуль (3:2) у фіналі Кубка ліги. У півфіналі Ліги чемпіонів вони зустрілися з тим же суперником, але програли завдяки сумнозвісному "голу-примарі" Луїса Гарсії. Вони також пропустили в Прем'єр-лізі всього 15 голів, що досі залишається рекордом.
Жозе: "Той сезон був приголомшливим, тому що в лютому ми виграли Кубок ліги, який хоч і маленький, але все-таки кубок. А коли ти граєш у великому фіналі, неважливо в якому, це показує твою силу, показує твої амбіції.
Ми могли виграти Лігу чемпіонів теж, але програли через гол, якого не було. Гол, який зараз за допомогою технологій би не зарахували. Але та команда була неймовірно потужною, сильною в усьому".
Цей рекорд ніколи не поб'ють
Террі: "Днями я пив каву з Петром Чехом, і він сказав: "Ти знаєш, що в тому сезоні ми пропустили всього 13 м'ячів?". І це правда, тому що ми з Пітом пропустили останні два матчі з Ньюкаслом і МЮ, тож для нас це 13 пропущених, а для всіх інших – 15! Це неймовірно, правда? Я не впевнений, що цей рекорд коли-небудь поб'ють".
Жозе: "Я не думаю, що цей рекорд коли-небудь поб'ють. Це дуже-дуже складно. І Джон має рацію. У нас було 13 пропущених доти, доки ми не стали чемпіонами. Після цього ми трохи розслабилися, але, навіть так, 15 пропущених.
Це рекорд усіх. Це рекорд першого атакувального гравця, який пресингував. Це рекорд того, як ми захищалися на стандартах. Це рекорд тих зусиль, яких ми докладали, всі разом. Це рекорд тактичної дисципліни. Це рекорд відповідальності. Це рекорд усієї команди".
Лемпард: "Приголомшливе досягнення. Думаю, з усіх рекордів цей, швидше за все, ніколи не поб'ють. Особливо зараз, коли Прем'єр-ліга виглядає інакше. Дехто про нас погано відгукується через цей рекорд, кажуть, що ми були просто непоступливою командою ("автобусом" – прим.) або щось таке. Це не так, ми були дуже рухливими".
"Ми заслуговуємо бути у списку найкращих команд в історії АПЛ"
Команда Челсі 2004/05 визнана однією з найкращих в історії Прем'єр-ліги, поряд з Арсеналом і Манчестер Сіті. Челсі набрав 95 очок, що на п'ять більше, ніж "Непереможні" Арсена Венгера, і програв на одну гру менше, ніж Сіті 2017/18 Гвардіоли. Дві найкращі команди Манчестер Юнайтед в епоху Прем'єр-ліги, 1998/99 і 2007/08 (обидві вигравали ЛЧ – прим.), набрали 79 і 87 очок відповідно.
Террі: "Я не думаю, що можна порівнювати Челсі 2004/05 і Арсенал 03/04. Я вважаю, що ми були набагато кращими. Коли я чую суперечки, то думаю, що наші показники – одна поразка, вісім нічиїх і всього 15 пропущених – це сенсація! Дивовижний час у моєму житті. Озираючись назад, я вважаю, що це моє найбільше досягнення – виграти перший титул для клубу за 50 років".
Жозе: "Чесно кажучи, мене не хвилює, як на це дивляться інші люди. І я сподіваюся, що співтовариство Челсі, вболівальники "синіх" дадуть вам ту саму відповідь, що і я. Мені все одно. Для мене важлива спільнота команди. Тому що, врешті-решт, титули належать спільноті, фанатам.
Один із гравців того сезону кілька тижнів тому, коли Челсі грав з Арсеналом, написав мені повідомлення. Я не скажу вам, хто це, але цьому хлопцеві зараз 45 років. І один із них написав мені (це був не Джон і не Френк – прим.): "Босе, якби ви зараз зібрали команду 2004/05 і вирушили тренуватися на два тижні, то обіграли б нинішню команду Челсі".
Звісно, це був жарт, але це було повідомлення про те, наскільки ми були сильними, що в 45 років потренувалися б два тижні й обіграли нинішню команду Челсі. Між собою ми все ще команда".
Більше чтива від Руслана Русанова
"Друзі на все життя": як суперництво Меджика Джонсона і Ларрі Берда у 80-х врятувало НБА
"Я повернувся": Майкл Джордан 30 років тому оформив найлегендарніший камбек в історії спорту
Кобі Браянт: сварки з Шаком, "молодший брат" Джордана, Mamba mentality і трагічна загибель
