– Чи співчуваєте ви українцям?
– Я підтримую з ними контакт від початку війни. На самому початку я написала їм, щоб дізнатися, чи все в них гаразд, чи можу я чимось допомогти. Я намагалася підтримати їх. Я знаю, що відбувається, стежу за новинами.
– Чи відчуваєте ви напругу між представниками націй, що воюють, на турнірах?
– Так, відчуваю. З обох сторін. Але є деякі росіяни, які її створюють. Вони не висловлюються публічно, але ми бачимо, що вони роблять у роздягальнях на турнірах. Особисто я намагаюся обходити їх стороною.
– Ви за те, щоб російські та білоруські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх?
– Я думаю, що Олімпіада завжди була святом дружби й миру. І якщо країна веде агресивну війну, то вона явно не шанує ці ідеали. Будь-кому, хто підтримує напад на сусідню країну, не місце на Олімпійських іграх.
І ще одне. Звичайно, хтось може образитися, що його не пустять до Парижа наступного року. Але як бути з українськими спортсменами, які, на жаль, загинули, захищаючи свою країну? Вони ні в чому не винні, а свій шанс втратили безповоротно і назавжди, – сказала Крейчикова в коментарі iDNES.cz
