Революція Гідності

Лютий 2014-го року. Страшні, але героїчні часи в історії України. Кривавий завершальний етап Революції гідності. Доки силовики нападають, жорстко б’ють, катують і розстрілюють беззбройних людей, Віктор Янукович робить останній крок до принизливого статусу "колишнього президента".

"Проффесор" Янукович боягузливо втікає з України і ховається десь в Росії. Вона тим часом "неситим оком" поглядає на Крим. Російський спецназ захоплює українські адміністративні будівлі на півострові. У цей складний напружений період наша збірна вирушила на Олімпіаду… в Росію. Сочі приймало головну зимову подію в світі спорту.

Олімпіада-2014

Україна відправила на змагання 43 атлети. За чотири роки до того, у Ванкувері наші спортсмени не здобули жодної медалі! Це сталося вдруге в історії. Такою ж провальною була лише Олімпіада-2002 в Солт-Лейк-Сіті.

Зважаючи на драматичні події Революції гідності, українцям дуже хотілося отримати бодай якусь розраду. І насправді підстав сподіватися на те, що наші олімпійці потішать хорошими результатами вистачало. Мова насамперед про біатлон (якщо відверто, то ЛИШЕ про біатлон). Відразу четверо українок були в елітному списку фавориток. Валя та Віта Семеренко, Юлія Джима і Олена Підгрушна перебували на піку власних кондицій. Нагород в особистих гонках експерти нам не пророкували, зате в естафеті вважали українок одними з головних претенденток на п’єдестал.

Драматичний момент: український прапор в Росії. Тоді ще там за таке не карали. Синьо-жовтий стяг в руках Валентини Шевченко. Для легендарної лижниці це була вже п’ята Олімпіада в кар’єрі! Тож не дивно, що саме їй довірили честь бути прапороносцем на церемонії відкриття. В Сочі з трибун українську команду дуже показово вітав тоді ще президент Віктор Янукович. Через два тижні він знову вирушив у Росію: але вже з речами, максимально швидко і тихо.

Сенсації не сталося. Ані Валентина Шевченко, ані будь-хто інший з наших лижників, сноубордистів, санників, фрістайлерів чи фігуристів так і не зміг бодай підібратися до п’єдесталу пошани. За всіх відпрацювали біатлоністи! Якщо бути геть точним, то за медалі в Сочі відповідала жіноча частина збірної України.

У чоловіків в той період якраз завершувалася зміна поколінь. Майбутній чемпіон світу Дмитро Підручний, як і Артем Прима зі Сергієм Семеновим лише набиралися досвіду. Натомість, багаторічний лідер команди Андрій Дериземля уже був далеко не в оптимальних кондиціях.

Зате відразу четверо найкращих біатлоністок були у формі. Валя Семеренко йшла п’ятою у загальному заліку сезону. Юлія Джима й Олена Підгрушна балансували на межі топ-15, а Віта Семеренко за межею тридцятки найкращих перебувала лише через те, що пропустила багато стартів.

Несподівана медаль

Свій потенціал Віта продемонструвала відразу. У дебютній для жінок гонці – спринті (день до того спринтерські чоловічі перегони для України завершилися без шансів на медаль).

Перша ж подія жіночої сітки продемонструвала наскільки брутальною і безжальною була конкуренція у біатлоністок. Відразу декілька лідерок (Тура Берґер, Дарія Домрачева, Анаїс Бескон, Тіріл Екхоф) пролетіли повз медалі усього через один промах. До цього переліку можна додати й нашу Валю Семеренко, яка з однією незакритою мішенню показала 12-й час.

А от її сестра Віта і "лежку", і "стійку" пройшла чисто. Ідеальна стрільба дозволила українці доволі несподівано доїхати до подіуму. Семеренко здобула "бронзу". Чемпіонкою сенсаційно стала представниця Словаччини Анастасія Кузьміна, яка вихором пролетіла дистанцію. Усього на дві секунди Віту випередила росіянка Ольга Вілухіна. Згодом її (як і ще цілу зграю росіян) впіймають на вживанні допінгу. Та все ж арбітражний суд вирішить, що доказів проти Вілухіної недостатньо. "Срібло" у неї не заберуть.

Український тріумф в Росії

Здобувши бронзову медаль уже в першій для себе гонці Олімпіади, Віта Семеренко задала крутий тон нашій збірній. Після цього успіху в особистих гонках в Сочі Джима, Підгрушна та сестри Семеренко в сумі ще п’ять разів потраплять в топ-10 різних перегонів, але на п’єдестал проб'ються лише спільними зусиллями – в естафеті.

На останню подію програми у нас були особливі очікування. Експерти називали Україну однією з фаворитів, відзначаючи збалансованість команди. Лише у нас на кожному з чотирьох етапів бігла топ-спортсменка. Ми разом із норвежками та німкенями домінували в жіночому біатлоні.

Уже на стартовому етапі Франциска Пройс буквально закопала усі надії Бундестім на медалі. Вона впала, зламала палку, через що втратила близько трьох хвилин. А от в України все йшло за планом: Віті Семеренко знадобився лише один додатковий патрон, аби пройти стартовий етап. Юлія Джима без жодного промаху подолала обидва вогневі рубежі, тож уже на екваторі гонки "синьо-жовта" команда захопила одноосібне лідерство!

А от Валя Семеренко пограла на нервах вболівальників. Після ідеальної "лежки" вона використала усі три додаткові набої на "стійці". У найважливіший момент, коли в неї залишився один патрон на одну незакриту мішень, Валентина впоралася з хвилюванням.

Обійшлося без штрафних кіл, тому наш фінішер і капітан Олена Підгрушна першою вирушила на дистанцію – з форою у 28 секунд над переслідувачками. Упродовж усього етапу лідерка команди ні на мить не дозволила засумніватися в собі, як і в підсумковому тріумфі України. Чиста "стійка" і традиційне, навіть фірмове, дуже впевнене останнє коло гарантували нам цілком заслужене "золото" Олімпіади! Можливо, найсумніше в історії.

Буквально за два дні до нашого олімпійського "золота" в естафеті були розстріли на Майдані. Це було складно. І коли ця медаль сталася, то радіти перемозі ми не могли – в Україні траур. Ось на таких емоціях була та медаль. Я коли додому повернулася, то не хотіла про біатлон навіть чути. Я перегоріла після Олімпіади, – уже згодом зізналася лідер нашої команди Олена Підгрушна.

В один з найскладніших періодів за часів незалежності гімн України грав в Росії. А наш прапор майорів відразу над стягом росіянок, які фінішували другими. Лише через кілька років стане відомо, що господарі Олімпіади замість сніданку, обіду та вечері напихалися допінгом, і медалі в них заберуть.

Тріумф жіночої естафетної збірної відбувся 21-го лютого. Наступного дня Верховна Рада остаточно усунула колишнього президента Віктора Януковича від влади і оголосила дату нових виборів Глави держави. Революція Гідності перемогла! Україна відкрила нову, європейську сторінку власної історії.