Дванадцятого лютого відбудеться довгоочікувана хокейна подія – київський Сокіл після 10-річної (!) перерви зіграє у Палаці спорту. Суперник для матчу-повернення дуже достойний – у гості до лідера чемпіонату Української хокейної ліги приїде найближчий переслідувач – ХК Кременчук.
Гаряче буде не лише на майданчику. Битву фаворитів УХЛ супроводжуватиме яскрава і насичена шоу-програма – аерохокей, фаєри, льодовий цирк, відкриється зона для фото з Кубком України імені Анатолія Хорозова (ця грандіозна чаша вдвічі важча за Кубок Стенлі!) тощо.
Кубок України-2022, нагадаємо, на початку січня виграв якраз Сокіл. Але в столичному клубі, звісно, сподіваються, що це не останній трофей цьогоріч. З яким настроєм кияни підходять до нинішнього – одного із найважливіших матчів сезону? Чи стане для них стимулом повернення до Палацу спорту? Чому існування двох Соколів – це нонсенс… Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю Спорт 24 розказав президент ХК Сокіл (Київ) Олексій Житник.
– Команда серйозно налаштовується на матч із Кременчуком, – почав розмову легендарний хокеїст. – Той факт, що гратимемо в Палаці спорту – це додатковий стимул. Якби ми там виступали частіше, було б краще і для клубу, і для популяризації хокею взагалі. Палац спорту хоч і не суперсучасна споруда, але все одно там грати досить комфортно і можна матчі супроводжувати різними шоу – тобто влаштовувати, як кажуть, хокейне свято.
А цей матч Сокола в Палаці спорту відбудеться, певною мірою, завдяки випадку. Там мала тренуватися і грати збірна України, але турнір скасували. Тож лід використали не тільки для зборів національної команди, а й для нашого матчу УХЛ та поєдинків "Нічної ліги".
– Справді, не простоювати ж арені, якщо лід уже залили… Як кажуть, не було б щастя – та нещастя допомогло повернутися в Палац спорту. До речі, пам’ятаєте той матч Сокола 10-річної давнини?
– На жаль, не пам’ятаю… Можливо, я був за кордоном… Давно це було, стільки подій після того сталося…
ДОВІДКА
10 років тому Сокіл у матчі регулярного чемпіонату Професіональної хокейної ліги переграв інший київський клуб Беркут – 3:0. Цікаво, що одними з головних творців перемоги "соколят" тоді були воротар Костянтин Сімчук, нині тренер Сокола, і форвард Вадим Шахрайчук – нині головний тренер збірної України.
– Легендарний баскетболіст Олександр Волков якось казав, що у Палаці спорту – позитивна аура, і йому там подобалося грати. У вас є якесь особливе ставлення до цієї арени?
– Для мене Палац спорту також багато важить, адже там я розпочинав шлях саме у великий хокей. Сокіл зіграв у Палаці багато пам’ятних та яскравих матчів – і проти найсильніших клубів Радянського Союзу, і проти зірок з НХЛ – згадаємо хоча б перемогу над Міннесотою – 5:0… Причому свого часу я ходив до Палацу не лише на хокей, а й на змагання з інших видів спорту, на концерти… Тож для мене арена нерозривно асоціюється з Києвом. І я завжди відчуватиму до неї теплі почуття. Хоча, повторюся, будівля ця – вже далеко не нова. А Київ давно заслужив мати сучасну арену з набагато більшою місткістю глядачів.
"Існування двох "Соколів" – це нонсенс"
– Давайте повернемося до справ Сокола і підготовки до матчу з Кременчуком… Яка ситуація в лазареті команди? Зокрема, вболівальники точно хотіли б знати, як здоров’я одного з лідерів команди Андрія Міхнова?
– У Андрія все добре. Йому зробили операцію на пахових кільцях. Після такого краще витримати паузу і, не ризикуючи, відновитися. Пахові кільця, скажу вам – досить підступна "штука". Тому Андрій нині працює за індивідуальним графіком.
– А чи не було проблем з підготовкою Сокола в тому плані, що половина команди тренувалася останніми днями у збірній України? Не зникне у хокеїстів "відчуття ліктя"?
– Впевнений, що ні. І в збірній, і в клубі гравці працювали на льоду, всі вони перебувають у хорошій спортивній формі. Інша справа – свої корективи вносить коронавірус. Але що поробиш – така нині ситуація, і треба до неї призвичаюватися.
– А що скажете про голкіперів? Артур Оганджанян несподівано пішов з команди, але натомість ви підписали латвійця Марка Славінскіса… Тобто воротарське питання закрите?
– Так.
– До речі, слідкуєте за виступами Оганджаняна після відходу із Сокола в СК Сокіл?
– Я не слідкую за окремими особами. Знаю лише загалом ситуацію в Суперлізі.
– Чи не здається вам, що взагалі існування двох київських Соколів – це певний нонсенс?
– За великим рахунком – так. Уявіть, якби в Україні було два футбольних клуби Динамо (Київ)… Але вболівальники розуміють, який саме клуб – Сокіл (Київ) з його історією і традиціями… У такій ситуації можна створити хоч п’ять Соколів – сенсу в цьому ніякого. Проте люди вирішили отак вчинити...
– В останніх матчах УХЛ Сокіл громив суперників з досить непристойними рахунками – 13:1, 6:1, 11:0... Чи не розслабляють такі перемоги напередодні складних поєдинків, як із Кременчуком?
– Скажу відверто: такі матчі не розслабляють, але й точно не допомагають. На жаль, зараз в УХЛ конкурують лише дві команди – Сокіл і Кременчук, всі інші помітно нижчого рівня.
"Якщо нічого не змінювати – залишимося на задвірках"
– Чи планує Сокіл продовжити виступи в Палаці спорту? Можливо не зараз, а в плей-офф…
– Матчі в Палаці не повинні бути самоціллю. Сподіваюся, коли в українському хокеї настануть кращі часи, коли зросте і рівень чемпіонату, і збірної, то і Палац спорту знову буде затребуваний для нашої гри.
Але для серйозних позитивних змін потрібні комплексні дії, треба, щоб прийшли спонсори, щоб спортивна піраміда запрацювала – дитячий хокей, юніорський, молодіжка, національний чемпіонат… А якщо кардинальні зміни в нашому хокеї не робити, а діяти за принципом "тут підремонтували, тут підфарбували і досить", то нічого не буде – так і залишимося на задвірках…
"На Олімпіаді справжня гра почнеться в плей-офф"
– На завершення – питання про хокейну Олімпіаду. Перед стартом турніру ви говорили, що на "золото" претендуватимуть 7-8 команд. Чи не змінилася ваша точка зору після перших матчів? Може роздивилися фаворитів?
– Ні, початок Ігор моєї точки зору не змінив. Команди поки не викладаються – справжня гра почнеться в плей-офф.
Взагалі, хокейна Олімпіада – швидкоплинний турнір. Одна помилка – і команда може поїхати додому або один вдалий матч воротаря, який все "потягне" – і команда пройде далі. В тому ж НХЛ так швидко долі не вирішуються, там випадковостей не буває...
Інші інтерв'ю Спорт 24
