Легка атлетика в Україні є єдиним видом спорту, представники якого здобували медалі на всіх Олімпійських іграх. Але останнім часом успіхами на міжнародній арені можуть похвалитися хіба що стрибуни у висоту і метальники.
Ситуація на краще, втім, почала змінюватися. Лише цьогоріч ФЛАУ провела більше 130 внутрішніх змагань. Молодь хоч і неквапно, але повертається на доріжки й сектори. Займатися легкою атлетикою знову стає модно.
Про плани на наступні чотири роки й перспективи виду взагалі Спорт 24 поговорив із чемпіонкою світу, бронзовою призеркою Олімпіади-2012, нині президентом Федерації легкої атлетики Ольгою Саладухою.
– Ольго Валеріївно, вітаємо з обранням президентом ФЛАУ. Але ви, фактично, спочатку з приставкою "в.о.", керуєте федерацією більше року. Що вдалося зробити за цей час?
– Найголовніше – це відновити активність федерації в трьох ключових напрямках. Перший напрямок – проведення різноманітних спортивних заходів з акцентом на дитячу легку атлетику. Ми провели чемпіонат України, який за оцінкою спортсменів не поступався європейському рівню. Також ці змагання відвідав очільник світової легкої атлетики Себастьян Коу та високо їх оцінив. Ми започаткували та провели низку дитячих змагань. Причому, робили акцент саме на дитячому святі, щоб у юних спортсменів залишилися позитивні враження.
Другий напрямок – це пошук додаткового фінансування. За короткий час ми сформували пул надійних партнерів. Серед них світові бренди та українські компанії. Вони зараз активно нам допомагають і, сподіваюсь, будуть допомагати в майбутньому. Третій напрямок – міжнародна активність. Це, по-перше, плідна співпраця із світовою легкою атлетикою, а, по-друге, це досягнення наших спортсменів на міжнародних змаганнях.
– Три медалі, які завоювали легкоатлети на Олімпіаді в Парижі – це багато чи мало?
– Це дуже гарний результат. Легка атлетика вкотре довела усім, що вона є і буде "королевою" спорту. Звичайно, хотілося більше медалей. Зокрема, до списку медалістів мала б додатися ще Марина Бех-Романчук. Але я задоволена тим, що ми отримали – нарешті повторили успіх 2008 року. Будемо робити все можливе, аби на Олімпіаді в Лос-Анджелесі примножити свої досягнення.
– Стрибуни виграють медалі на трьох Олімпіадах поспіль. Бігуни без призових місць уже три цикли. Втрачено 12 років. Чому так сталося?
– Мені здається, що це – недопрацювання головних тренерів із цього виду спорту. І цю проблему обов’язково треба вирішувати. Зараз формується новий склад, нова команда і, сподіваюся, що прийдуть дійсно професіонали своєї справи, які почнуть розвивати свої напрямки. У нас гарні традиції: згадайте жіночу естафету 4Х100 м на чемпіонаті Європи у 2010 році, чемпіонаті світу 2011-го, Олімпійських іграх-2012 на 4Х100 м та 4Х400 м серед жінок. У нас багаті традиції, і над їхньою підтримкою потрібно активно працювати.
– Реальна конкуренція у нас тільки в секторі для стрибків у висоту. А у вашому виді, стрибках у довжину, наразі на високому рівні виступає тільки Бех-Романчук. Та й вона, наскільки відомо, завершує кар’єру і до Лос-Анджелеса не готуватиметься. Є гідна зміна?
– Зараз у спорт повернулися ще дві перспективні стрибунки – Анна Красуцька та Ольга Корсун. Але сподіваємося, що й Марина відновиться та повернеться в сектор стрибків і ми ще всі разом порадіємо її олімпійській медалі в Лос-Анджелесі.
– Коли ви займалися, скільки було конкуренток у секторі для стрибків?
– Потрійний стрибок – це дуже важкий вид легкої атлетики, оскільки відбувається величезне навантаження на коліна та спину. У 2015 році я зазнала травми хребта, яка мене дуже турбувала – не могла навіть нормально ходити, не те щоб стрибати. Але все ж таки вийшла в сектор на чемпіонаті світу, під епідуральною анестезією. На знеболювальних, але стрибала.
Цей вид легкої атлетики ніколи не збирав багато людей в секторі, а особливо – дівчат. Нас завжди було 12-15 спортсменок на дорослому чемпіонаті України, і часом навіть 3-4 легкоатлетки виконували олімпійський норматив. Тож конкуренція була. Крім того, в Україні міцні традиції в потрійному стрибку. Це й Інесса Кравець, і Олена Говорова, і я, і Марина Бех-Романчук. Нагадаю, що цей вид багато років був заборонений – лише у 1992 році його дозволили для жінок, тому, звичайно, він і не збирає так багато прихильниць. І потрібно бути дуже технічним у виконанні, щоб не було травм.
– Які у ФЛАУ пріоритети на наступні чотири роки?
– Ми розробили та затвердили чотирирічний план, за яким вже рухаємося. Пріоритетами є розвиток дитячих проектів, комунікація з регіонами, покращення рівня змагань і турнірів, залучення нових спонсорів та партнерів, спортивна дипломатія, політика Good governance, антидопінгова діяльність, над всім цим йде вже потужна велика робота. Також потрібно й далі працювати над санкціями проти країн-агресорів. Зберігати вже існуючі та впроваджувати нові. Особливу увагу приділяємо інтеграції зусиль зі світовою легкою атлетикою. Йдеться не лише про допомогу з її боку, але й про опанування найкращих стандартів.
– Легкій атлетиці бракує масовості. Як зацікавити людей?
– Тут важлива участь спортивних зірок. Наприклад, після Олімпіади в Парижі наші дівчата-медалістки Ірина Геращенко та Ярослава Магучіх, титуловані спортсмени Анна Рижикова, Артур Фельфнер відвідали чимало заходів у регіонах та доєдналися до багатьох проектів. Таких, як Європейський тиждень спорту та олімпійські уроки. Зустрічі із зірковими спортсменами додають дітям мотивації та надихають молоде покоління. Проводимо на найвищому рівні змагання з дитячої легкої атлетики.
Нещодавно у нас відбулася нарада із Міністерством освіти з приводу впровадження модуля дитячої легкої атлетики та змагань з чотириборства у школах. Гадаю, це також сприятиме залученню дітей до королеви спорту. Наступного року вже вчетверте проведемо Кубок Білої Пантери – ініційовані мною дитячі змагання. Вже зараз думаємо над тим, як зробити це спортивне свято ще більш цікавим та яскравим. Адже саме після таких свят діти закохуються в спорт.
– Наразі з’являються центри олімпійської підготовки в країні. За яким принципом їх створюють – територіальним, чи за видами спорту?
– Працюють обидва ці підходи – є центри територіальні, є центри з різних видів спорту. Наприклад, Східний (який базується в Сумах) та Західний (в Луцьку) ЦОПи. Ми розуміємо, що зараз дуже важка ситуація в Сумах, і, можливо, будемо вести перемовини щодо перенесення цього центру до якогось іншого міста.
– Чи є сенс в певному регіоні віддавати перевагу розвитку якомусь одному-двом видам спорту, як, наприклад, спортивна ходьба в Луцьку?
– Це залежить від наявності спеціалістів і тренерів. Зараз бачимо кардинальну зміну спортивної географії через війну, окупацію, переміщення сотень тисяч людей. Багато тренерів та спортсменів виїжджають, проживають в інших регіонах та громадах. Відповідно, мають змогу розвивати свій вид спорту. А там, де таких фахівців немає, спортивні можливості дуже обмежені.
– У легкій атлетиці не вистачає тренерів, чимало спеціалістів високої кваліфікації вже у віці, і їм незабаром доведеться шукати заміну. Хто займе їхні місця?
– Зараз відбувається зміна поколінь, і ми докладаємо зусиль, щоб у тренерство приходили нові люди. Але дуже важко мотивувати молодих наставників. Тому потрібно популяризувати тренерську роботу на державному рівні, щоб легка атлетика мала майбутнє. Зі свого боку Федерація легкої атлетики України разом з компанією PlantIn, і тут я особисто хочу подякувати віце-президенту Михайлу Гринцю, що вони з братом Дмитром започаткували благодійну програму – стипендії для вчителів і викладачів навчальних закладів України.
Також після літнього візиту Себастьяна Коу до України почали обговорювати проект надання стипендій, інвестування коштів у перспективних молодих атлетів та їхніх тренерів, аби вони мали більше бажання та мотивації прославляти своїми виступами Україну. Крім того, плануємо більше уваги приділити освіті тренерів, оскільки це теж є важливою складовою підготовки спортсменів та спортсменок.
– Ви активно займаєтеся програмами для залучення дітей у легку атлетику, хоча, здається, цим має займатися Міністерство молоді і спорту. Чи у вас принцип: краще за вас ніхто не зробить?
– ФЛАУ максимально розвиває свій вид спорту. Ми вважаємо, що саме залучення дітей забезпечить його майбутнє. Тому з командою розробляємо різноманітні дитячі масові проекти. Мета – зацікавити, надихнути, мотивувати. Цьогоріч вже провели змагання із триборства, чотириборства, Дитячі ліги з яскравим фіналом у Кам’янці-Подільському. Але на цьому не зупиняємося. Маємо багато амбітних планів і обов’язково втілимо їх у життя. І саме тут дуже важлива підтримка партнерів.
Більше ексклюзиву Спорт 24 про легку атлетику
