"Відверто скажу, що найкращий момент у моїй кар’єрі, який я буду пам’ятати все життя, це все ж таки чемпіонат Європи, 2018 рік, моя перша доросла медаль. Це ті емоції, які я ніколи не забуду. Це та медаль, за яку я боролася як ні за яку іншу у своєму житті. Саме ті емоції завжди будуть на першому місці, тому що я ніколи нічого подібного не відчувала. Я пам’ятаю усі свої медалі, усі свої емоції, але саме ця посідає першу сходинку.
Що ви пережила і фізично, і морально під час COVID? Дуже складний період, він й досі триває, якщо чесно. Спортсмени – це ті люди, які не схожі ні на кого іншого. Ми до останнього готові чимось жертвувати. Дуже часто ми жертвуємо своїм здоров’ям задля досягнення спортивного результату.
І в цій ситуації, коли я вже їхала до України, коли мені сказали, що треба негайно повертатися додому для лікування, навіть тоді я жила мріями та надіями, що за три дні я застрибну в цей останній вагон, в останній літак, який летітиме до США, і я буду там. Але події склалися так, що я зрозуміла, що не зможу виступити: мій стан погіршився. Мені заборонили будь-які переміщення, тому що дізналися, що це COVID, який дав ускладнення.
Тому, був важкий період. По-перше, мені було важко змиритися із тим, що я не закінчила сезон так, як я хотіла. По-друге, я не зробила до кінця те, що я хотіла. Плюс, те, що моя відпустка відбулася не так, як мені хотілося. Вона проходила в ліжку із неприємними ефектами. Найсумніше, що моя відпустка продовжується у зв’язку із тим, що мені доводиться лікувати ті наслідки, які я отримала", – сказала Бех-Романчук у інтерв'ю для видання "Інформатор".
