– Почуваюся чудово. Мало сплю поки що, але адреналін ще бʼє мене по голові. Такі перемоги дуже надихають, звісно.
– Як ваша пара з Павичем сформувалася? Як готуєтеся?
– У міксті ми домовляємося. У нас з Мате це випадково склалося, бо в нас спільний фізіотерапевт хорват. Я до нього їздила ще у квітні. І він каже: "Давай зараз напишемо Мате, зіграєш з ним Вімблдон". Я така: "Ну давай зіграємо".
– Це ваш перший турнір?
– Ні, ми з ним грали вже, але 6 років тому. Ми тоді в міксті до чвертьфіналу дійшли, теж непогано. А зараз випадково домовилися – і дуже гарно вийшло. У міксті ми не тренуємося разом заздалегідь. Бо я тренуюся зі своєю напарницею, він – зі своїм напарником. Потім просто разом граємо матч.
– Відсутність рукостискань з білорусами та росіянами – тиск на турнірах відчувається чи це лише в соцмережах?
– Я не відчувала на турнірах якогось напруження. Але, звісно, у мене були такі ситуації, коли не тисла руки, коли грала проти гравчинь з росії та білорусі. З початку повномасштабного вторгнення не тисла їм руки, бо вважаю, що це не можливо. Як можна? Я просто не можу цього зробити. Мені не доводилося пояснювати цього. Чесно кажучи, мені байдуже, що вони думають, бо вважаю, що це неможливо.
– Не бачила на Вімблдоні жодного українського прапора на трибунах? Це політика турніру?
– Так, їх не було, не бачила жодного. Не знаю, їхньої політики, але, мабуть, так воно і є, бо не бачила жодного прапора країни.
– Вам можна було розвернути свій прапор, отримуючи кубок? Чи так само правила це забороняли?
– Так само, думаю, це було не за протоколом на Вімблдоні.
– Чули підтримку з трибун?
– Так, звісно, було дуже багато українців. Я і підтримку британців відчувала дуже сильно. Коли сказала свою промову після матчу, центральний корт Вімблдона стоячи десь хвилину аплодував мені. Це було дуже… До сліз. Дуже зворушливо. Дуже відчувала підтримку британців та українців. Дуже їм вдячна за все, що вони роблять. Хотілося, звісно, прапор розгорнути наш, якось надихнути наших людей. Дуже хотілося перемогти у фіналі.
– Вам кубок один на двох вручили? Чи в кожного своя копія?
– У кожного своя копія.
– І коли вона приїде в Україну?
– Думаю, найближчим часом. Вона вже зі мною.
– Ви протягом останніх півтора року де більше часу проводили?
– Зараз базуюсь у Словаччині, бо мені так зручніше з перельотами. У тенісі дуже багато перельотів. Я там тренуюся зараз. Думаю, найближчим часом, можливо, доїду додому", – сказала Кіченок у телемарофоні "Єдині новини".
