"Прогрес у рейтингу та на турнірах також дозволяє мені заробляти. Так я допомагаю багатьом своїм родичам. Мої бабуся та дідусь живуть на окупованій території. Їм дуже важко виїхати. Особливо у фінансовому плані. Я надсилаю гроші батькам, а вони передають їх їм. Так, не така вже позитивна історія.
Якщо вони живуть на окупованій території, чи означає це, що вони мають якось підкорятися тому, що їм наказують робити? Так, в принципі так і є, і вони не можуть виїхати, бо на підконтрольну Україні територію немає проїзду. Вони можуть залишатися там, де вони є. Ніхто, в принципі, не може звідти виїхати. Отже, вони там застрягли і не знають, що робити. Вони просто живуть одним днем. Там дуже багато російських солдатів, ракет, військової техніки, буквально за їхнім будинком. Отак вони й живуть. Так, це лячно. Нема слів, щоб описати, що вони відчувають.
Мої батьки та брат зараз у Києві. Коли війна почалася, вони ледве поїхали з Ірпеня, там всюди обстрілювали. 2 місяці вони мешкали там, де практично не було ні води, ні газу, ні опалення. Просто намагалися вижити, бо там нічого не було. Нині вони у столиці.
Сьогодні може бути гарний день, а завтра – все може заново розпочатися. Усі живуть на сумках, усі в очікуванні. Сьогодні все добре, а завтра ми не знаємо. Так і живуть, так і я живу, бо весь час на зв'язку. Для всіх це божевілля", – розповіла Калініна у подкасті The Functional.
