"Коли все почалося, мене запитали, що я робитиму, якщо побачу російського солдата, як я відреагую, чи я стрілятиму. І я, чесно кажучи, не знав, що робитиму. Побувавши в Бучі, можу сказати, що я не вагався б.
Те, що вони там творили, всі ці речі, вони не можуть бути скоєні людиною. По телевізору ви не побачите і половини того, як там все виглядає в житті. Вони садисти, вони не люди. Одна річ, коли хтось натискає кнопку за 200 кілометрів і ракета падає на вокзал, вбиваючи дітей, і зовсім інша, коли хтось приставляє пістолет до голови дитини та стріляє чи спалює тіла зґвалтованих жінок.
Мій підрозділ був там для захисту процесу документування злочинів – я не можу сказати надто багато, але це пов'язано із судовим переслідуванням певних осіб. Я допомагав супроводжувати прокурора. Там залишилися деякі з них (росіяни), які переодяглися, щоб бути схожими на місцевих, тому ми забезпечували охорону.
Я сподіваюся, що це не змінило мене, але я почуваюся, ніби я онімів, огрубів, я не впевнений, як це називається. Побачене у Бучі залишиться зі мною надовго, але я сподіваюся, що колись зможу забути про це", – розповів Стаховський для Daily Mail.
