Іга Свьонтек увірвалася у світовий теніс фактично підлітком. І вже у 18 років виграла свій перший титул Великого шолома. Відбулося це 2020 року на найпрестижнішому ґрунтовому турнірі сезону – паризькому Ролан Гаррос. Протягом наступних чотирьох сезонів вона підкорила Париж ще тричі.
Що ж стоїть за цими досягненнями у такому юному віці? Відповідь абсолютно проста – робота. Щоденна, монотонна, нудна, виснажлива, величезна робота. Індивідуальні види спорту дещо відрізняються від командних, і тут робота над собою посідає ключову роль.
Чи є у Свьонтек талант? Безперечно. Але, проводячи аналогії з футболом та вічним порівнянням Мессі з Роналду, Іга – це якраз тенісний варіант Кріштіану.
Крім успішної кар'єри у спорті, Свьонтек завжди відзначалася, як відмінна і старанна учениця в початковій та середній школі. Попри щільні графіки, вона постійно вчилася під час турнірів перед тим, як повертатися за парту і складати іспити.
Перед своїм успіхом на Ролан Гаррос-2020 Іга успішно закінчила середню школу, отримавши чудові результати на державному іспиті: 83% за польську на базовому рівні, 100% за англійську на базовому рівні, 96% за англійську на рівні "Advanced" та 100% за математику. Вона також зізналася, що згодом хотіла би піти до університету та вивчати щось пов'язане з математикою.
Не вдаючись детально у технічні аспекти її тенісу, виступи польської спортсменки на корті – це завжди про фізичну готовність, шалений темп та блискучу роботу в захисті. Дещо невпевнену і далеко не найсильнішу подачу Свьонтек компенсує бездоганною грою на своїй частині корту.
Ну і, звичайно ж, не можна не відзначити фірмовий форхенд. Швидкий удар зі сильної руки з шаленою підкруткою м’яча часто порівнюють із візитівкою легендарного Рафаеля Надаля – недарма ж він завжди був її кумиром.
Після початку повномасштабної війни росії проти України Свьонтек неодноразово відзначалася підтримкою нашої держави. І справа тут навіть не у блакитно-жовтій стрічці на формі. Вона активно розповсюджувала інформацію про воєнну агресію рф на церемоніях вручення нагород, брала участь у зборі коштів для постраждалих у війні, закликала WTA робити більше для підтримки українських спортсменів у Турі та виступала за відсторонення російських і білоруських атлетів від міжнародних змагань.
Важко сказати, наскільки ситуація змінилася зараз, але тепер Іга не відмовляє у спільних тренуваннях представницям росії. Зокрема, перед цьогорічним турніром у Штутгарті польська тенісистка потренувалася з росіянкою Міррою Андрєєвою.
Але точно щось таки змінилося. Як на корті, так і поза його межами.
Іга почала програвати матчі. Це нормально, але питання в тому, як програвати. З початку 2025 року польська тенісистка жодного разу не дійшла до фіналу турнірів, у яких брала участь. Свьонтек почала віддавати сети з розгромними для себе рахунками.
І якщо проти таких суперниць, як потужна Медісон Кіз, традиційно незручна Олена Остапенко чи молодий талант Корі Гофф це можна було б зрозуміти, то віддати партію з рахунком 2:6 філіппінці Александрі Еалі, яка на момент очної зустрічі перебувала далеко поза першою сотнею світового рейтингу – це вже зрозуміти важко.
Ґрунт можна вважати улюбленим покриттям для Іги, з огляду на результати. Але розгром від тієї ж таки Корі Гофф у півфіналі турніру в Мадриді з рахунком 1:6, 1:6 і, тим більше, виліт в 1/16 фіналу Мастерса у Римі з програним сетом 1:6 від американки Даніель Роуз Коллінз важко піддаються поясненню. Після таких результатів польська тенісистка вперше за декілька років випала з топ-3 світового рейтингу.
Спостерігаючи за виступами Іги, можна було помітити, що вся її гра десь схожа на улюблену нею математику – чітку, точну, без помилок та умовностей, інколи навіть роботизовану. А ще без емоцій. Дуже рідко у поєдинках можна було помітити емоційну Свьонтек: ту, яка радіє виграному очку, чи ту, яка зривається під час помилки.
Проте останнім часом це почало проявлятися. Причому явно не в найкращому вигляді. Іга не радіє вдалим діям, проте дуже негативно реагує на невдалі моменти. Вона почала кидати ракетки...
...зриватися на бол-боях...
...ігнорувати рукостискання з тренером.
А ще вона почала плакати. І ці сльози видаються глибшими, аніж, здавалося б, потрібно. Це сльози розпачу. Це сльози людини, яка щодня важко працює, але не може зрозуміти, що робить не так. І стан починає переходити у відчай. А це вже проблема психології, з якою боротися набагато важче, аніж з тією-таки фізикою.
Якою буде Іга на Ролан Гаррос? Тією, гру якої так приємно бачити й за яку хочеться вболівати? Чи тією Ігою, яка бореться зі своїми внутрішніми демонами?
Дівчина, яка слухає Pink Floyd, Red Hot Chili Peppers, Pearl Jam, читає "Віднесених вітром", дивиться "Божевільних" та обожнює тирамісу, точно не може бути роботом.
Фанатам залишається сподіватися, що Париж, який підкорювався Свьонтек чотири рази і знову стартує вже 25 травня, побачить ту Ігу, яка подолала свої психологічні проблеми – впевненою, легкою та з милою усмішкою на обличчі.
Більше тенісу на Спорт 24
