Ми знаємо Ольгу Кобилянську, як українську письменницю, відому діячку, життя та погляди якої для багатьох досі залишаються загадкою. Спробуємо її розгадати.
Більшість людей щиро переконані, що вона народилась на Буковині 27 листопада 1863 року, проте це не зовсім правда. Наша мисткиня не тільки змінювала погляди людей навколо себе, а й свою дату народження. Вона вважала, що доля має важливе значення і пише життя замість нас, тому в юності, прочитавши про те, що 24 листопада – день недолі, вирішила святкувати уродини лише 27 числа. Так сильно хотіла стати щасливою.
Народилась Кобилянська у багатодітній сім’ї, де пріоритетом стало навчання синів – їх було п’ятеро. Освіта двох доньок – за залишковим принципом. Тоді вважалось, що для дівчини достатньо вміти читати і мати невеличку базу знань. У той час жінки могли перебувати в декреті навіть 20 років, як мати Ольги, яка виховала семеро дітей. У зв’язку з цим дівчина закінчила лише чотири класи, але їй цього було мало. Родина Кобилянських, що цікаво, не володіла українською мовою, Ольга знала досконало лиш польську та німецьку, якими і розмовляли в домі. Згодом вона разом з матір’ю почала вивчати рідну мову. До речі, практично всі україномовні книги, які читала майбутня письменниця, привозили додому її старші брати. Тож так, завдяки самоосвіті, вона і стала однією з найосвіченіших жінок свого часу.
Родина Кобилянських
А як Кобилянська взялась за перо? Потрібно зауважити, що вона малювала, любила музику, захоплювалась театром, отже мала хороший бекграунд. Спершу творила потай іноземними мовами, а згодом продемонструвала свій доробок подрузі – лікарці та освітянці Софії Окуневській, яка написала рецензію і зробила зауваження: потрібно писати українською, а не німецькою. Ольга дослухалась до поради, але не все так просто. Перехід на солов’їну стався зокрема через кохання до Євгена Озаркевича, адже ідеалом жінки цього знаменитого ескулапа була освічена українка.
Ольга точно знала ціну слову "мир" (це дуже перегукується з нашим сьогоденням, правда ж?). Її братів мобілізували до австрійського війська під час Першої світової війни, а Олександра московити таки забрали в полон. Якось вона поділилась відчуттями зі своєю подругою: "Ми живемо, як в мішку, і вичікуємо спокою-миру".
Ольга Кобилянська (праворуч)
Письменниця відповідала ідеалу жінки. Була дуже стильною, мала гарну струнку фігуру, а в одязі віддавала перевагу чорному кольору. Кобилянська була вправною господинею, мала багато власних рецептів, проте суворо дотримувалась режиму харчування. Дуже любила солодощі, але вважала, що все треба споживати в міру.
Вперто боролася за зрівняння прав жінок та чоловіків. Тоді поняття "емансипація" (з лат. emancipatio – звільнення від будь-якої залежності, обмежень) було дуже актуальним, а слова Ольги "бути собі ціллю" стали для інших жінок гаслом.
Емануїл Ласкер
Ще з дитинства вона робила все можливе, аби стати щасливою. За легендами дівчинка, яка знайде едельвейси, матиме велику та міцну сім’ю. Маленька Оля часто бігала схилами, збираючи квіти. Але чи було цього достатньо…
Як вже сказано вище, першим, хто захопив нашу красуню, став Євген Озаркевич. Він цікавився питанням емансипації, любив Україну та солов’їну мову. Вони обоє захоплювались літературою, Ольга бачила в ньому однодумця та гарного співрозмовника, проте у них не склалось.
На горизонті з’явився новий кавалер – і їхні стосунки були за крок до вінчання. Цим щасливчиком став поет і прозаїк Осип Маковей. Ольга була старшою від нього на чотири роки і, щоб бодай трішки стати ближчою до коханого, вона навіть з року народження зробила інтригу, сказавши, що народилась 1865-го (насправді – 1863-й). Цей рік і вказав Осип, пишучи статтю для "Літературно-наукового вісника", чим заплутав українців на довгі роки. Тільки от письменниця була для нього лиш гарною літературною подругою, а не коханою. Після того, як Кобилянська сама запропонувала одружитись – почула відмову і набір банальних фраз: "А я… ну, я такої журби не завдам тій, котру, справді, високо ціню. І все моє поступування з Вами було досі таке, що я хотів Вас як найбільше щадити, не обіцювати того, що взагалі нікому не обіцював".
Згодом Маковей таки одружиться на Ользі, але не Кобилянській, чим злі язики дражнили мисткиню довгий час. У листі до Лесі Українки вона назве дружину коханого "Грубий елемент". З Лесею вони бачились лише тричі, але дружба зав’язалась такою міцною, що листувались до кінця життя.
Ольга Кобилянська та Леся Українка
Останнім коханням Кобилянської став Остап Луцький. Між ними була різниця у 20 років, проте в його почуттях простежувалось благородство і лицарство. Серце Ольги вже було розбите, тож і цим стосункам доля не дала шансу.
"Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки “товаришка”?", – пише вона в одному із листів.
Проте ніщо з особистого фронту не завадило їй жити далі, а життєві перипетії щоразу лишали свій відбиток на творчості. Сама заробляла собі на життя і за власні кошти придбала будинок, чим дуже пишалась. Мала прийомну доньку, а точніше позашлюбну дитину брата. Все життя Оленка жила з Ольгою і її ж називала мамою, бо рідна втекла у Відень. На схилі літ Кобилянська бавила онуків і могла їм декламувати вірші Кобзаря напам’ять годинами.
Мохаммед Алі
Вона прожила довге і насичене життя, а провідником смерті в її 78 років став третій інсульт, якого вже не змогла перенести. Її не стало 21 березня 1942 року, коли легендарні футболісти Еусебіу і Діно Дзофф, хокеїст Філ Еспозіто, боксер Мохаммед Алі перебували у пелюшках одно- або двомісячними немовлятами. Ця смерть і врятувала письменницю від арешту. Румунська влада, що вдерлась на територію Буковини у період Другої світової війни, вже мала окрему папку на Кобилянську зі звинуваченнями у "співпраці" з совєтським режимом. Вони чекали слушного моменту, але Ольга вже покинула цей світ, залишивши в ньому свою невмирущу творчість.
Історичне чтиво від Спорт 24
