Rallye Monte-Carlo – найпрестижніші європейські зимові гірські автоперегони, започатковані в 1911 році. Королівський автоклуб Монако проводить їх у двох класах: Historique (для спортивних ретро-авто) і Classique (для класичних). Цього року до змагань в Historique допущено 288 екіпажів. Серед них в офіційному переліку лише один з України: екіпаж №208 на Ладі 1500 S у складі Юрія Бомбандьорова і Олександра Медведченка.
"Це був серйозний виклик для "Запорожця": альпійські серпантини, ніч, сніг, перепади температури"
– Минулого року ви вперше взяли участь в Rallye Monte-Carlo Classique на “Запорожці” ЗАЗ-965 1967-го року випуску і успішно фінішували. Згадайте найяскравіші моменти цього досвіду.
Євген: Почнемо з того, що частиною історії легендарної гонки є так званий “Зірковий шлях”: учасники своїм ходом долають відстань ретро-автомобілями до Монте-Карло з різних міст Європи – Лондона, Осло, Турина, Реймса та Бад-Хомбурга.
Світлана: Коли вирушали на змагання, розуміли, що це серйозний виклик насамперед для негоночного ЗАЗ 965: альпійські серпантини, ніч, сніг, перепади температури (високо в горах -9 градусів, біля підніжжя +19).
За два дні ми здолали близько 1000 кілометрів. Цьогоріч організатори ускладнили завдання, додавши ще один день гірського етапу. Вперше за багато років переможцем буде не той, хто першим приїхав на фініш, а той, хто здолає складну трасу, дотримуючись графіку руху. За будь-які відхилення (випередження чи запізнення) у проходженні контрольних пунктів накладаються штрафні бали. У кого на фініші найменша кількість штрафів – той і переможець. Цього року Організатори максимально дбають про безпеку на змаганнях. Торік із близько 300 учасників через аварії та ламання зійшла з траси третина (!) учасників.
Євген: Коли ми стартували, були трохи розслаблені, насолоджувалися неймовірними краєвидами: сонце, виноградники, лавандові поля… Я був штурманом і помилився з одним із поворотів: так через мою помилку в перший же день ми "намотали" зайві 174 кілометри. Але таки фінішували, набравши багатенько штрафних балів.
До слова, GPS-навігатори у Високих Альпах не працюють, гонщики користувалися виключно паперовими картами-легендами. Щоправда, в кожному авто організатори розмістили спеціальні трекери зі супутниковим зв’язком, щоб стежити за рухом учасників.
Світлана: Відверто кажучи, через ту помилку ми побачили такі фантастичні місця! Неймовірні села Провансу, як на картинках. Уявіть собі: глушина серед гір, церква, кафешка, бензоколонка самообслуговування на два "пістолети" (оплата тільки банківською картою), кілька будиночків з білими ставнями – оце й усе. За інших обставин ми б туди не потрапили, бо вони розташовані поза туристичними маршрутами.
Ще був курйозний випадок. Другий день змагань. Організатори змістили час старту на дві години вперед, адже після першого гірського етапу 74 автомобілі вибули. Звісно, для нас це було несподіванкою. Тож коли перед стартом зрозуміли, що забули ключі від авто в готелі і не маємо, чим завести машину – це був "маленький" шок. Досі сперечаємося хто ж із нас винен – водій чи штурман. Але, на щастя, встигли швидко повернутися і вчасно стартувати…
До речі, ми запам’яталися багатьом учасникам і глядачам своїм вбранням. Спеціально для конкурсу "Елеганції" львівська модельєрка Світлана Микитюк пошила нам оригінальні спортивні комбінезони – яскраво-жовті, як і наш "Запорожець". Особливо зручно в них було на засніжених альпійських перевалах. У теплому Монте-Карло довелося попітніти, але це того вартувало. Нас запам’ятали, з нами всі фотографувалися, наш стиль відзначили організатори ралі…
"Частина нашого шляху пролягатиме маршрутом історичного "Великого Карпатського ралі", яке вперше відбулося у 1908 році"
– Який результат ви продемонстрували минулого року?
Євген: На перегонах Classique визначають лише перші три місця, а решті, щоб отримати почесні відзнаки, потрібно просто фінішувати в рамках визначеного часу. Ми в першу трійку не потрапили, але інший український екіпаж Сергій Малик та Геннадій Вільгоцький з Києва перемогли в нашому класі. До речі, випередивши набагато сучасніші авто з більш потужними двигунами. У нашому класі змагалися 24 авто, серед них литовець Тадас Віткевічус на… "Горбатому Запорожці".
– Як наважилися цьогоріч брати участь в ралі?
Євген: На жаль, цього року Автомобільний клуб Монако не приймає до участі авто категорії Classique. Та й через війну ми планували пропустити змагання. Але з нами зв’язався польський волонтер Міхал Кумєга. У нього на батьківщині є СТО, де він ремонтує спортивні автомобілі та готує їх до змагань. А в Україну приїжджає з гуманітарною допомогою для дітей, а також привозить відремонтовані джипи для ЗСУ.
Тож Міхал звернувся до нас із пропозицією спільної поїздки в Монако, оскільки в нас вже є досвід. Організатори ралі дуже прискіпливо ставляться до відбору учасників. Ми звернулися до Посла України у Франції (Монако в його компетенції) з проханням посприяти нашому допуску до цьогорічних ралі поза конкурсом (до речі, стартові вступні внески учасників 5100 євро з екіпажу – Спорт 24).
Враховуючи, що авто цієї моделі перемагало на змаганнях Гран-прі Монако у 1932 році в категорії до 1500 куб. см і наші торішні успіхи, Автомобільний клуб Монако пішов нам назустріч і зробив справді королівський подарунок. Оргкомітет вирішив запросити нас на старт змагань. Ми в’їжджаємо на подіум перед Першим автомобілем "Зіркового шляху" 27 січня о 14:30 за місцевим часом. Це дуже почесна місія, яка дає змогу вчергове привернути увагу до України, розгорнути наш прапор, заявити, що ми вистояли, боремося, віримо в перемогу і плануємо життя після Перемоги…
"Раніше на фініші окремо був особливий конкурс: визначали, кому з учасників вдалося приїхати найчистішим"
Світлана: Додам, що з 1911 року Rallye Monte-Carlo задумувалися якраз як “зіркове”, таке собі елітне автошоу для привернення уваги до князівства та його промоції. Спортивний елемент додали вже згодом. Тоді якраз придумали “Зірковий шлях”. На фініші ще окремо був особливий додатковий конкурс: визначали, кому з учасників вдалося приїхати найчистішим (багато тодішніх авто були відкритого типу) та в спеціально допасованих до стилю авто нарядах. Пізніше на подібних ретро-змаганнях це театралізоване шоу отримало назву "Конкурс Елеганції".
Євген: Цьогоріч найдовшими у "Зірковому шляху" будуть відстані зі Львова (2200 км) і з Осло (2186 км). Частина нашого шляху пролягатиме маршрутом історичного "Великого Карпатського ралі", яке вперше відбулося у 1908 році та було організоване президентом Галицького автомобільного клубу, графом Домініком Потоцьким. Тож не дивно, що місце старту у нас історичне – подвір’я Палацу Потоцьких у Львові.
Світлана: Одна з наших цілей – відновити “Карпатське ралі”. Сподіваємося, Україна переможе якнайшвидше, і ми зможемо втілити мрію в реальність. Хочемо запропонувати організаторам Rallye Monte-Carlo співпрацю: багатьом власникам вінтажних авто, яким через складність в подоланні Альпійських засніжених перевалів автоклуб відмовляє в допуску, можна буде спробувати свої сили на менш крутих, але не менш привабливих дорогах наших Карпат. Останнім часом тут проклали сучасні дороги європейського стандарту, наші чудові краєвиди, багато комфортних готелів, натуральні продукти, смачні українські страви… Це сприятиме регіональному розвитку, допоможе розвивати зелений туризм і наповнюватиме місцеві бюджети… Для України – це блискучий шанс збільшити потік автотуристів.
Євген: Не всім відомо, що українське місто Львів має багато спільного в автомобільній історії з Монте-Карло. У 1932 році саме тут відбувалися перші автоперегони на кільцевій трасі “Львівський трикутник”. Сьогодні в Європі залишилося лише дві такі кільцеві траси в межах міст, які не зазнали жодних змін – у Монте-Карло та у Львові.
"У Монте-Карло вирушимо машиною, придбаною у нащадка легендарного роду Потоцьких"
– Розкажіть про автівку, якою цього разу вирушите на Rallye Monte-Carlo.
Євген: Це Peugeot 201 Coupe 1932 року випуску: двомісна машинка з двигуном, об’ємом 1085 куб. см. Вона має особливий шарм. Авто більш спортивного, аніж туристичного класу. Новий власник Міхал придбав його у Яна Потоцького – нащадка однієї з гілок легендарного роду Потоцьких. Машина повністю оригінальна, добротно відреставрована, проведено капітальне відновлення двигуна. Протягом минулого спортивного сезону проїхала близько 1600 кілометрів на ретро-перегонах у Польщі, Словаччині і Чехії.
Міхал стверджує, що в 1930 році зі Львова вже стартували авто в Monte-Carlo. Наразі шукаємо в архівах документальне підтвердження цієї інформації. Додам, що Кумєга дуже серйозно підготувався до ралі. Він подався у Францію, купив там машину такої ж моделі і розібрав її на деталі, щоб в дорозі можна було оперативно замінити якусь запчастину у разі потреби. Я буду рухатися за екіпажем в машині технічного супроводу. А Світлана і Міхал змінюватимуть один одного по черзі за кермом.
Світлана: Один з аспектів нашої акції – це промоція польської благодійної фундації Gentes, яка підтримує біженців з України, що прибули до Кракова, і відправляє гуманітарну допомогу аж до лінії фронту. Зібрані кошти мають цільове призначення – допомогти дітям, які постраждали від нападу росії. Багато з них залишилися сиротами, без домівок, зазнали страшних травм. Хочеться полегшити їм життя.
Дорогою будемо зупинятися в різних містах Європи, щоб учергове нагадати про війну в Україні. Оскільки я є власницею вінтажного Citroen АС4 Berline de Luxe 1929 року випуску (виставлений в експозиції львівського музею техніки "Ретро гараж"), то маю багато друзів зі спортивного середовища Франції. Вони хочуть підхопити нашу ініціативу і теж планують організувати автопробіг для підтримки України.
Інший екстрим на Спорт 24
