2024-й став роком коронації Ярослави Магучіх. У липні вона зробила те, що ще ніколи в історії не вдавалося жодній стрибунці у висоту. На етапі Діамантової ліги у Парижі українка побила світовий рекорд, підкоривши планку 2,10 м. Зробила вона це чітко і безапеляційно, ніби на тренуванні. Спершу виграла дуель в Ніколи Оліслагерс, потім оновила особистий рекорд (2,07), а тоді зазіхнула і на світовий.
Ярослава спершу ніби сама не може повірити в те, що зробила. Потім – традиційно мчить до своєї особистої тренерки (і майбутньої свекрухи) Тетяни Степанової, щоб розділити емоції, які розпирають зсередини. Попередній рекорд (2,09) належав болгарській легкоатлетці Стефці Костадіновій і тримався вражаючі 37 років!!
Екс-володарка рекорду згодом розповіла: "Місяць тому, у Римі, я була серед офіційних осіб, які нагороджували Магучіх, коли вона виграла золото Євро. Під час церемонії я її міцно обійняла і прошепотіла, щоб вона була готовою до світового рекорду. Ми навіть посміялися, бо я сказала, що на Олімпіаді у Парижі вона може стрибнути 2,07 м, а потім націлитися на 2,10 м. І вона зробила це у Парижі, але перед самою Олімпіадою".
На Ігри у Парижі Магучіх їхала під шаленим тиском. Усі очікували від неї не те що медалі, а саме золота. Але на головних стартах чотириріччя Ярослава була втіленням незворушності. Записувала Tik Tok в олімпійському селищі.
Виводила на повіках жовто-блакитні стрілки, які так полюбилися публіці (до речі, Ярослава зізнається, що нанесення макіяжу допомагає їй долати хвилювання перед змаганнями). І відпочивала у спальному мішку, який встиг розлетітися на меми. За це навіть отримала прізвисько "спляча красуня".
Щоб тріумфувати на Олімпіаді, Магучіх вистачило взяти планку 2,01 м. Легкоатлетка зізнається, що її наставниця була трохи розчарована таким показником. А сама Ярослава мріє під час наступних Ігор зазіхнути на олімпійський рекорд.
Звісно, це ніяк не применшує неймовірного здобутку українки. Завдяки їй на весь світ лунав гімн України у Парижі.
Одразу після Ігор Магучіх задонатила 2,5 мільйони гривень: по 500 тисяч переказала організації “Янголи Азову" та "Госпітальєрам", мільйон на спільний збір Лачена та БФ "Україна.Допоможемо", решту – зоозахисникам. До речі, за останнє Ярослава отримала добрячу порцію хейту. Їй писали обурені користувачі. Мовляв, чому таку велику суму витратила саме на тварин. Ярослава ж – відома котолюбка. Вдома у неї мешкає чотирилапий Найт, якого спортсменка забрала з притулку.
"За ось ці роки повномасштабного вторгнення я дуже багато зборів позакривала самостійно. І в один момент мені сказали: "А чому ти це не показуєш?". І я така: "Ну якось мені незручно". Але потім я зрозуміла, що треба показувати", – розповіла українська королева висоти в інтерв'ю для Маші Єфросиніної.
Після Олімпіади Магучіх встигла виграти фінал Діамантової ліги і отримати титули Найкращої легкоатлетки року в Європі та світі.
Плакати від щастя (і не один раз) українців змусила Ольга Харлан. Українка могла взагалі не потрапити на Ігри в Парижі, оскільки торік її дискваліфікували з чемпіонату світу. Пам'ятаєте скандал з болотяним поріддям Смірновою, якій Ольга принципово не потиснула руку?
Але після потужного громадського тиску на НОК Харлан отримала автоматичну кваліфікацію на Ігри в Парижі. А далі зробила все за найкращим голлівудським сценарієм. Спершу здобула індивідуальну нагороду. У бронзовому поєдинку з південнокореянкою Чой Себін українка з тріском програвала 5:11. Здавалося, "все втрачено", "головне не перемога, а участь". Але не для Харлан. У фірмовому вольовому стилі Ольга оформила феєричний камбек – 15:11. І розридалася: "Це для тебе, рідна".
До слова, перед цим медаль такого ж ґатунку здобув коханий Ольги – італійський фехтувальник Луїджі Самеле. Невдовзі після Ігор він зробить українській суперзірці пропозицію руки і серця.
Далі – більше. У складі команди Харлан завоює ще й олімпійське золото. У фінальній частині протистояння Україна поступалася Південній Кореї. Але на ключовий відрізок сутички вийшла диво-Ольга і знову переламала хід подій. 45:42 – у Парижі лунає гімн нашої держави, а Харлан стає найтитулованішою олімпійською спортсменкою в історії України. Тепер у неї 6 медалей з Ігор. Це більше, ніж навіть у перебіжчиці Клочкової.
До слова, шаблю, якою Харлан завдала переможного уколу, вона продала на благодійному аукціоні для підтримки ЗСУ, що проводив Сергій Притула. За цінний лот вдалося вторгувати 10 мільйонів гривень на автоматизовані турелі "Шабля". А його новим власником став Металіст 1925.
Прапор України на Олімпіаді в Парижі підіймався вище за всі інші лише тричі. І третій раз завдяки Олександрові Хижняку. У фіналі "Полтавський танк" "переїхав" казаха Нурбека Оралбая. Для українця це був другий олімпійський фінал у кар'єрі, однак у Токіо вирішальну битву він програв.
У Парижі після двох раундів рахунок по очках був рівним. Усе вирішив третій відтинок, у якому судді одностайно віддали перевагу українському боксеру.
"Безмежна радість Богу за цю нагороду. Медаль, заради якої я жив до цих Олімпійських ігор. Дякую Богу за те, що я олімпійський чемпіон. Безмежна вдячність нашим військовим за те, що ціною власного життя захищають мир та спокій в моїй країні. Хотів би подякувати своєму батькові, що допоміг дійти до цієї золотої медалі. Це наша нагорода разом. Вдячний своїй дружині, що вірила в мене і ані на секунду не сумнівалася, що в нас все вийде. Дякую своїй родині, своєму місту, українцям та всьому світу, що мене підтримував", – сказав Хижняк після головної медалі в своєму житті.
На церемонії нагородження він теж плакав – гаряче і щиро.
Та головною боксерською подією, яка об'єднала всю Україну в 2024-му, було протистояння Олександра Усика з Тайсоном Ф'юрі. Тут було багато символізму. Бій сприймався як битва Давида і Голіафа. Бо "Циганському королю" вдалося добряче роздмухати історію про те, що "хороший великий боксер завжди переможе хорошого малого боксера". Але українець трансформував цю історію у "велика шафа гучно падає".
Поєдинок кілька разів переносили через вибрики чи необачність Ф'юрі. Останнього разу – через розсічення брови, яке Тайсон отримав у спарингу. Та врешті в ніч на 19 травня українець та британець таки зійшлися в рингу. Погодьтеся, від виходу Усика в ринг завжди мурашить.
"Циганський король" продовжив творити клоунаду навіть під час бою, за що й поплатився. Роздільним рішенням суддів Олександр став абсолютним чемпіоном світу в хевівейті. Направду епохальний здобуток, адже востаннє цей титул здобував ще Леннокс Льюїс у далекому 1999-му.
Попри гріхи минулого, Усик відправляв світові дуже правильні сигнали. До прикладу, на зважування прибув у вишиванці із зображенням Героя України Олександра Мацієвського. Незвичне вбрання підняло хвилю інтересу в іноземної аудиторії.
А на фінальну битву поглядів прийшов у вбранні з кримськотатарським орнаментом.
Другий бій викликав ще більше страху за долю Усика. Адже Ф'юрі зробив висновки з першого мегафайту: зменшив порцію клоунади, не допустив у свій кут рингу батька Джона, який відверто творив хаос, та набрав ще 10 кілограмів. Тепер "Циганський король" був на 25 кг важчим за Олександра. І це справжні жахало.
Перед реваншем Усик знову надіслав світові багато важливих повідомлень. Його образи та виходи були продумані до деталей. Під час церемонії зважування нагадав про захисників "Азовсталі", які досі в полоні.
В образах Олександра були зашифровані українські волелюбність, сила та жага до перемоги.
Також, мабуть, вперше Саудівська Аравія наживо почула українські пісні завдяки Артему Пивоварову, якого запросив Олександр Усик. Це було щемливо і потужно.
Попри всі побоювання, Давид знову переміг Голіафа. Цього разу ще впевненіше – за одностайним рішенням суддів. Подарував море позитивних емоцій всій Україні. А потім несподівано поставив ефектну крапку того вечора. Після звитяги над Ф'юрі здійняв над головою справжню шаблю гетьмана Івана Мазепи, який 300 років тому бився з московитами (і рубав їх тією ж зброєю, до якої в 2024 році торкнувся й Усик). Мурахи по шкірі...
"Століттями Росія паплюжила ім’я гетьмана Мазепи. Тепер воно повертається у світовий медіапростір і отримає визнання, на яке заслуговує. Все тільки починається!", – пише український чемпіон.
Такими були спортивні звитяги українців у 2024-му, що добігає завершення. Чи будуть нові, залежить від Сил оборони України, які кожного дня стримують московську орду (вона і через 300 років після Мазепи суне на наші землі). Залежить від медиків та волонтерів. І від кожного українця, який зобов'язаний підтримувати сили добра фінансово та інформаційно.
Більше чтива від Марічки Кулачковської
