Нагадаємо, у золотому фіналі Парвіз Насібов поступився іранцеві Саїду Есмаїлі Лейвесі – 5:6 у ваговій категорії до 67 кг.
– Які маніпуляції проводили з вашим оком?
– Лікарі намагалися, щоб мене допустили до цих змагань поборотися. Велика повага їм. Молодці, зробили все, щоб я боровся і не відчував біль.
– Ви бачите цим оком? Під час сутички щось бачили?
– Зранку погано. Потім більш-менше.
– А як під час сутички?
– Нормально. Не так сильно бачив під час бою з азербайджанцем, а у фіналі нормально. У другому періоді було вже не до цього, бо вся увага була на суперникові.
– У фіналі ви намагалися зробити камбек.
– Це боротьба. Це моя помилка. Коли я приїхав на Ігри, я вірив, що стану олімпійським чемпіоном, бо я багато для цього роблю. Я сподіваюся на Всевишнього, роблю все, що в моїх силах, а він дав мені результат.
Якщо сьогодні срібло, то я не буду задоволений цим, але працюватиму далі. Сподіваюся, що у 2028 році в Лос-Анджелесі в мене вийде обміняти два срібла на одне золото.
Життя продовжується, є речі значно важливіші, ніж олімпійські медалі. Велика вдячність усім нашим військовим. Цю медаль я розділяю з кожним військовим, який зараз стоїть на захисті нашої країни. Якби не вони, не було б цієї нагороди. Низький уклін нашим хлопцям. Усе для України. І для мого новонародженого сина", – сказав Насібов у коментарі для Суспільне. Спорт.
