"23 лютого ми святкували день народження брата моєї дружини і повернулись додому о другій ночі. Близько п’ятої я почув вибухи. Майже одразу стали лунати сирени. У мене квартира на шостому поверсі, ми побоялися їхати ліфтом і пішки спустилися на підземну стоянку з валізами, грошима та паспортами. Там вже було багато людей з нашого будинку.
Ми провели так шість днів, між квартирою та гаражем, з дітьми. Нарешті, на шостий день, коли я побачив на нашій вулиці два російські танки, я сказав, щоб ми виїжджали з Харкова. У моєму місті вже майже все зруйновано.
Найперше ми вирішили поїхати до Львова. Потім я подумав, що можу не виїхати – я знав, що військовозобов'язані чоловіки не мають права покидати країну. Але оскільки я маю португальський паспорт, я спробував і пройшов кордон через Угорщину.
Наша подорож тривала понад 48 годин. Після того, як ми перетнули кордон, ми відчули полегшення. З новин ми знали, що Харків продовжували атакувати, бомбардувати, нападати..." – цитує Кандаурова A Bola.
Зазначимо, що кілька останніх років Кандауров працював у академії Бенфіки в Харкові.
