"Коли ми були у підвалі нашого будинку, потрясіння було настільки сильним, що будь-який легкий шум тримав нас у напрузі. Такий стрес переживаєш, особливо діти. Побоювання було таке, що навіть якщо ложка впаде – ти злякаєшся. Двері зачиняються – ти здригаєшся. Кожен маленький шум, ти боїшся, думаєш, що це ракета чи бомба.
Навіть коли ми виїхали з України, нас все лякало. Зараз ми в Угорщині, але шок все ще є. Якщо чуєш який-небудь шум або проїжджає машина, пролітає вертоліт – ти прислухаєшся.
Першого дня, коли ми намагалися потрапити на вокзал, під’їжджаючи ближче до станції, ми почули вибухи. Вони були десь метрів 500 від нас – сильні вибухи, два-три рази. Ти чуєш цей колосальний шум, не знаєш, звідки він доходить, не розумієш, куди йти.
Ми бачили вибухи, як руйнуються будинки. Це одна з найстрашніших речей, які кожен може побачити в житті. Як батько, у такій ситуації досить важко дивитися на свою дитину.
Наше життя було справді в небезпеці, тому вирішили виїжджати якомога швидше. У Києві виникла проблема з поїздом, довелося сім годин чекати на вокзалі, перш ніж він міг їхати далі. І тоді в столиці був запеклий бій, ми чули вибухи з того місця, де перебували, не могли вийти з потяга. Це був дуже травматичний досвід.
Сподіваємося, що всьому цьому прийде кінець", – сказав Оджімаду в інтерв’ю BBC.
Додамо, що у Шахтарі Обі Оджімаду працював із командами U-11 та U-13.
