"Напередодні мені зробили операцію в Інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова. Я вже тут три тижні. На щастя, все минуло успішно. Незабаром обіцяють виписати і я зможу повернутися додому.
Чи робили операцію вже під час війни? Так, це було планове хірургічне втручання. Я ліг завчасно, пройшов відповідну підготовку. А тут розпочалася війна. Все ж плани вирішили не змінювати. Зараза все гаразд, тільки змарнів пристойно. Нічого, вже починаю їсти більше, тому повинен надолужити втрачене.
Чи втратив я вагу через стрес? Я не можу… Сам би взяв автомат. Кожен вечір плачу. Як можна таке зробити?! Я ніколи не подумав би, що росія нападе на Україну. Ну ніколи!
Мені телефонували з Будапешта, інтерв'ю записували. "Давай до нас в Угорщину", – пропонували. Дають квартиру, обіцяють всі умови. Я відповів категорично: "Нікуди я не хочу їхати". Я вийду зі стін клініки та буду допомагати людям, які потребують цього. У когось немає житла, декому нема що їсти. Як зможу, так і допомагатиму. Я залишаюся у Києві. І нікуди не хочу їхати.
Усі свої медалі, титули, регалії – це все я заробив тут, в Україні. Куди мені їхати? У моїй країні біда. Я повинен бути тут", – сказав Сабо в інтерв'ю Футбол 24.
