– Поділіться враженнями після Конгресу.
– Ну нормально, прийшла нова людина. Йому хочеться так, він керівник… Не можу нічого казати, бо я ще сам нічого не знаю. Якщо будемо потрібні… Якщо ні, то це життя.
– А як бути з тією ситуацією, що ви ходили на судові засідання до Андрія Павелка? Як тепер? Чи продовжуєте ви його підтримувати?
– Це мій товариш, друг. Людина, з якою ми працювали. Як інакше? Не знаю ніяких там підводних… Мене це навіть не цікавить. Я робив справу, робив добре. Старався, де я тільки не був. Турніри відкривали, їздили, військові об’єкти, всюди, одягав бронежилети, возив батареї, м’ячі, з людьми спілкувався. Все це в пресі є, по Європі пішло це.
Якщо ми будемо потрібні з Олегом Володимировичем (Блохіним)… Але це життя. Що зробиш. Пишіть тільки позитив, бо я вже втомився від цього негативу, тому й тікаю від вас, – цитує Бєланова Tribuna.com.
