"Через п'ять місяців після початку війни український уряд ухвалив рішення про перезапуск чемпіонату. Я тоді ще був пов'язаний контрактом з СК Дніпро-1. Два роки сплило, але я міг продовжити угоду ще на сезон.
Саме тоді зі мною зв'язався Шахтар. Вони вважали, що я був найкращим вибором серед багатьох претендентів на новий проєкт клубу без іноземних гравців. Зрозумів, що не можу сказати "ні". Я хотів прогресувати та грати в Лізі чемпіонів. Подивитися, чи готовий очолити такий топ-клуб, як Шахтар. Тим паче в тому стані, в якому була команда.
У перший день передсезоння в Роттердамі я отримав команду без жодного з бразильських гравців, які в останні роки були більшістю в клубі. Так само й без Соломона. Значна частина команди складалася з гравців, які перебували в оренді в Маріуполі, та інших футболістів без досвіду на найвищому рівні. З ними ми повинні були грати в Лізі чемпіонів, в одній групі з Реалом, Лейпцигом та Селтіком.
Все це викликало сумніви. Також великий тиск. У клубі рівня Шахтаря завжди багато скептицизму щодо тренерів. Крім того, звичайно, завжди є претендент, який чекає вашого провалу, щоб обійняти посаду. Але з цим треба жити. Якщо ви не можете жити з цим, йдіть працювати в МакДональдз, і, як максимум, ви станете співробітником місяця. Але це футбол і це Шахтар. Це найвищий рівень. І ви повинні відповідати цьому рівню.
Я не можу сказати, що не боявся, що все не піде добре. Я б збрехав, якби це зробив. Але боятися – це не погано. Я кажу футболістам: "Ви не можете отримати адреналін, якщо немає страху". Цей адреналін штовхає вас вперед", – сказав Ігор Йовічевіч в інтерв'ю The Coaches Voice.
