– У твоєму трансфері були зацікавлені й інші клуби. Чому ти обрав Борнмут?
– Борнмут – дуже гарне місто. Для мене це важко, бо я грав лише в Україні. Це моя перша іноземна команда. Але я хочу виступати в АПЛ. Це важка праця та щільна гра. Для мене це найкращий варіант.
– Спілкувався з українськими гравцями в АПЛ до переходу?
– Так. З Віталієм Миколенком, з яким ми грали в Динамо. У нас прекрасні стосунки, він був радий бачити мене.
– Як би охарактеризував себе як гравця?
– Можливо, розумний гравець. Мені потрібно бути таким. Мені лише 20 років, я повинен стримувати свої емоції. Хочу допомогти команді.
– Минулого року ти грав проти збірної Уельсу Кіффера Мура, а тепер він твій одноклубник.
– Це був хороший день та матч. Я знаю, що в Борнмуті є гравці збірної Уельсу. Мені потрібно було важко працювати, щоб стримувати їх.
– Як було грати в Україні під час війни?
- Так, в Україні зараз війна. Це важко для всіх українців. Тепер я в Англії. Дивлячись на мене, люди повинні пам’ятати про війну в Україні. Це дуже важко. Я живу в Києві. Можливо, це місто безпечніше, але ситуація все одно погана. А Харків, Херсон та інші міста атакують щодня. Росіяни вбивають дітей та жінок. Це погано. Необхідно, щоб весь світ знав про це.
– В тебе є меседж для вболівальників Динамо?
– Хочу сказати їм, що я щасливий перебувати тут. Але мені було дуже важко піти, бо це команда, в яку я прийшов дуже молодим. Ми разом рухалися вперед крок за кроком. Це моя сім’я. Дякую за те, що ви зробили для мене.
