У квітні 2024 року Довгий грав під керівництвом Олександра Хацкевича у польському Заглембє. Завершилось все тим, що наставника намагались побити фанати, після чого він покинув команду.

– У Заглембє ви попрацювали з Олександром Хацкевичем, причому – вже не вперше. У чому фішка цього тренера? Зараз він, щоправда, функціонер.

– Як людина – дуже харизматичний, потужний. На нього можна покластися у будь-який момент. Навіть вночі можеш подзвонити – така довіра до нього, як головного тренера. "Миколайовичу, щось трапилося". Він вдягнеться і приїде до тебе розгрібати, якщо ти кудись встряв.

У Польщі, на мою думку, йому не вистачило помічників. Хацкевич – мотиватор, але на той момент бракувало розуміння, що він хоче бачити, все якось спонтанно. Плюс – прийшов не на супергарне місце. Поляки посміхалися, але відчувалося, наскільки вони це роблять нещиро, наскільки ми для них чужі. Готові були з’їсти нас. Обіймалися-цілувалися, але в будь-який момент усе могло спалахнути. Те, що потім відбулося за участю вболівальників, я на 90 відсотків впевнений – спланована акція місцевих. Просто хотіли позбутися нас і головного тренера.

У деяких гравців закінчувалися контракти, їм треба було зіграти 1-2 матчі, щоб угода автоматично продовжилась. Миколайович розумів, що вони каламутять воду, і трошки їх присадив. Але атмосфера продовжувала нагнітатися і була жахливою. У роздягальні, у всьому. Відповідно, результату не було також.

Зараз радію за Хацкевича. Вважаю, він своїм досвідом, харизмою і розумінням того, як усе має бути вибудувано у футболі, може принести багато користі Поліссю. Ми залишилися у хороших відносинах, хоча й давно не спілкувалися. Вони тут на зборах перебувають, тому, можливо, і заїду найближчими днями в гості. Миколайович почав у падель грати, у нього серйозний рівень – цікаво з ним позмагатися (Усміхається).

– Розв’язка складної польської історії настала, коли кібіци Заглембє залетіли на клубну базу і, як писали в інтернеті, "копняками під зад" схилили тренера до відставки. Ви були в той момент поруч?

– Так, уся команда стояла. Видно було, що йде цілий натовп уболівальників у балаклавах. Хоча вболівальниками їх важко назвати. Думаю, це була замовна акція, привезли якихось кікбоксерів. Вони всі були в капах, перетягнутих шарфах. Почалася розмова на підвищених тонах.

Виявилося, що візитери навіть не знають, хто вчора пенальті бив. Фанат такою інформацією володіє, чи не так? Ці ж були якимись "відстреленими" повністю. "Українці, нах*р ви сюди приїхали? Каламутите тут. Треба, щоб свої хлопці грали, билися за цю емблему". "Ми більше ж*пу рвали за цю емблему, ніж місцеві", – відповідаю.

Миколайович нормально тримався. Але резонно вирішив, що продовжувати роботу, коли відбувається такий безлад, немає сенсу. Поліція приїхала через кілька хвилин після того, як хулігани зникли. Ще один аргумент на користь підозри, що все це було сплановано. Можливо, навіть керівництвом клубу.

– Хацкевич пішов, а ви ще залишились?

– Його ніхто не звільняв, він сам заявив: "Я не буду тут працювати". Прийшов новий головний тренер. Він поспілкувався, зокрема, з українськими гравцями: "Нема питань, хлопці, але в мене трішки інше бачення футболу. Хоча можете тренуватися". За контрактом ми не могли просто сказати "до побачення". Тим паче, були певні заборгованості з боку клубу. Тому просто добивали час і чекали, чим це закінчиться. Хоча на кожному тренуванні я віддавався повністю.

У принципі, я новому тренеру так і сказав: "Тут є такі люди, які сплавлять і вас". Згодом так і сталося. У цих гравців не було людяності чи порядності. Вони думали тільки за себе і своє місце. Але я їм не суддя, – розповів Довгий у інтерв'ю Футбол 24.

Вихованець Динамо і екс-гравець збірної України офіційно став тренером європейського клубу