– Це було дуже схоже на те, що я вже пережив у Донецьку. А потім ще й у Вірменії – там теж почалися бойові дії, коли грав там. І ось – 24 лютого, війна в Україні. Я саме жив у Бучі. Уявіть: 23 лютого вирушив додому, приїхав у ніч на 24-те – десь о 5-й ранку вже був у Києві, а потім – у Бучі. І буквально через годину – дві все почалося. Люди вибігали з валізами, була паніка, хаос. Я до кінця не міг повірити, що це відбувається насправді. А потім – гелікоптери, вибухи, обстріли. І вже ніяких сумнівів не залишилося: це реальність.
– Розкажи про ті перші дні у Бучі у лютому 2022-го.
– Пам’ятаю повний хаос: люди бігали з валізами, сусіди в паніці, на обличчях у всіх був страх. Спочатку навіть важко було усвідомити, що це справжня війна. Але коли побачив, як над містом летять гелікоптери, як їх збивають – усе стало реальним.
Все навколо зупинилося. Металіст 1925 призупинив діяльність, і я вирішив поїхати до батьків в Олександрію. Прожив там приблизно пів року.
– Як ти себе почував під час тієї футбольної перерви?
– Було важко. Особливо психологічно. Знаєте, ще під час коронавірусу здавалося, що гірше вже не буде, а потім прийшла війна. Але я не дозволив собі розслабитися. Тренувався в Олександрії, за це окрема подяка керівництву клубу, що дозволили заняття на території бази. Я розумів, що футбол повернеться, тому треба було бути готовим. П'ять місяців працював самостійно, тримав форму та чекав шансу, – розповів Задерака в інтерв'ю для Українського футболу.
Кривбас не втримав 2:0 в домашньому матчі УПЛ проти Вереса – у гостей дубль в активі Шарая
