"Слава Богу, я спілкуюся тільки з тими людьми, які турбуються про Україну і не схвалюють те, що там відбувається зараз. Звичайно, є ті, хто міг хоча б зателефонувати і запитати, як йдуть справи. Хоча, можливо, розмова йде не про дуже близьких знайомих. Але ж не можна залізти в голову кожній людині, тому розчаровуватися немає сенсу.‎

‎Я вважаю, що зараз кожен, хто мовчить, несе відповідальність за війну і є співучасником всього, що відбувається. Але вони мовчать не тільки в білорусі, вони мовчать в інших європейських містах. З усім тим, якщо війська входять в Україну з білоруської території, якщо російські війська базуються на території білорусі, то це вже співучасть.‎

Що білоруси можуть зробити, щоб не бути спільниками? Вийти та висловити своє небажання, просто так. Здається, що змінить мій голос? Але сьогодні вийшла одна людина, завтра – дві, три, п’ять, десять. І тоді, можливо, щось зміниться. Багато білорусів воюють на боці української армії, і це чудово.

Але більшість білорусів виявляють толерантність, мовляв, ми, білоруси, мирні люди.‎ Хоча в ситуації цієї війни від білорусів мало що залежить: ну, вони не можуть зупинити танки, бронетехніку, літаки з вилами та граблями.‎

Самій Україні не до участі білорусі у війні, Україна бореться за свою незалежність – а може й за незалежність Європи. Я думаю, що співучасть білорусі у війні, звичайно, впливає на те, як це сприймається в Україні, але я сам не відчував ніякої ворожості з боку українських прикордонників або простих людей", – сказав Хацкевич у інтерв'ю NashaNiva.