"Команда, яка ставить перед собою максимальні завдання, не може входити у сезон з трьома номінальними центральними захисниками. З іншого боку, Динамо три роки шукає центрального захисника. Динамо три роки не може знайти гравця, який підійшов би по рівню і фінансових вимогах.
Всі розповідають, що в Динамо немає грошей. У кулуарах називають максимум, який вони можуть собі дозволити на придбання гравця – 1,5 мільйона доларів. За ці гроші вони не можуть знайти футболіста, який був би сильнішим за тих, хто є в наявності: Попов, Михавко, Біловар.
В цьому контексті у мене викликає запитання. Не те, що інші знаходять – та ж Олександрія змогла того Кампуша знайти, який за всіма цифрами й показниками став одним з найкращих центральних захисників у УПЛ. Для вашого розуміння, Кампуш був четвертим у шорт-листі на позицію центрального захисника в Олександрії. Мене дивує, що Динамо ніяк не може перейти на рейки сучасного футбольного бізнесу в умовах життєдіяльності скромного сучасного футбольного клубу з нетопового чемпіонату.
Що таке ці умови? Підготували гравця, розіграли, вчасно продали, реінвестували прибуток. Приклад – знову Бражко. 22 мільйони євро давав Вулверхемптон. Мені розповідали, що братів Суркісів не влаштувала насамперед умова розподілу платежів на 4 роки. Виходило на рік 5,5 мільйона. Але хіба це не можливість придбати двох хороших гравців для рівня київського Динамо? Я не вірю, що за 3 мільйони кияни не знайшли б сильного центрального захисника.
Точніше сказати, я знаю, що за 3-3,5 млн є дуже цікаві варіанти для Динамо, вже вивчені клубом. На виході що отримуємо? Придбання одного-двох гравців на проблемні позиції плюс ще 16,5 мільйона у наступні три роки. При тому, що на позицію Бражка у Динамо є власні резерви: Михайленко, Яцик", – поділився Вацко у програмі Вацко Live.
