Станіслав Євсеєнко став одним із небагатьох футболістів, хто встиг пограти з Лобановським на полі, а згодом став і його підопічним.

– 1965-го ви пішли у Шахтар за ігровою практикою і стали важливим футболістом для клубу.

– Я поїхав у Донецьк з Анатолієм Пилипчуком. Толік одразу добре почав і закріпився в основі, а я пробирався нагору через дубль. У матчі молодіжних команд в Ростові я забив, мабуть, найкращий гол у своєму житті. Підхопив м’яч біля власних воріт, обіграв вісьмох суперників і забив гол. Після цього Олег Ошенков забрав мене в основний склад.

– 1967-й і 1968-й – два роки, коли дует Лобановський-Базилевич виступав з вами за Шахтар і, власне, закінчував ігрову кар’єру. Якою була трансформація великих футболістів у ще більш великих тренерів?

– Справжні професіонали, які дуже серйозно ставилися до справи. Васильович посварився з Ошенковим і на цьому все закінчилося. Можливо, хтось сказав тренеру, що Лобановський цілить на його місце. Ми грали у Москві з ЦСКА чи Динамо – не пригадую. Ошенков взяв і замінив Лобана. А потім пішов у обком і Васильовича прибрали з команди.

– Підопічні казали, що з Лобановським можна було говорити не лише на футбольні теми.

– На будь-яку тему. Інтелектуал! Водив нас на екскурсії, на концерти. Проте футбол у нього завжди залишався на першому місці.

– Заради роботи з Лобановським ви проміняли Шахтар на першоліговий Дніпро. У вас була така домовленість?

– Коли Валерій Васильович йшов із Донецька, то за нього ніхто не заступився, окрім мене. На зібранні з партійним керівництвом я сказав, що не можна Лобановського відраховувати. Ошенков просив мене цього не робити. Та я виступив.

– Кажуть, ви були правдорубом і дійсно на це наважилися. Лобановський це цінував?

– Ну, ми товаришували. Тому він запросив мене у свою першу тренерську команду. Мене не відпускали з Шахтаря, прочитали виховну лекцію, квартиру навіть сплавили. Утім я все одно пішов у Дніпро.

– Ваш партнер Микола Богданов казав, що молодий тренер навчався разом з командою.

– Спочатку різниці між Лобановським-футболістом і Лобановським-тренером не було. Однак потім Валерій Васильович став жорсткішим. Він навів лад у команді, для всіх встановив однакові правила. Ніякого алкоголю та цигарок. Ми навіть з ним сварилися через режим, – зазначив Євсеєнко у коментарі Футбол 24.