"Пам'ятаю період, коли пішла зміна поколінь в Динамо і почали з'являтися Циганков, Миколенко, Шапаренко, Бесєдін і так далі. Коли вони приходили, мені хотілося їм допомогти, максимально підтримати, заспокоїти.
Одного разу ми грали в Сумах. Вийшов Вітя Циганков зі мною на фланзі. Перед самою грою, вже на полі, я йому підказував, як діяти. Я розумів, що в нього хороший дриблінг, ліва нога, а я люблю підключатися. По ньому було видно, що він може грати в Європі. Він досить специфічна людина, дуже відрізнявся від усіх, навіть від того нового покоління. Циганков був зовсім інший, досі такий.
Він спокійний, дуже мало говорив – сам собі на думці. В нього був свій план, як він це бачив. Спочатку було з ним простіше, а потім, коли він відчув, що встає з однієї ноги на дві в першій команді, вже такий став трошки капризний.
Нічого поганого про нього не можу сказати – він хороша людина. Просто в нього є свої інтереси. Чув, що він фанат джедаїв, оці його святкування. Навіть не знаю, хто це такі, ці марсіанчики (із Зоряних війн). Для мене це взагалі інший світ, а йому цікаво. І що, я маю сказати, що він дурачок? Та ні, це його, а я цікавлюся зовсім іншим.
Коли я пішов з Динамо, чув про такі ситуації, де він поводився трішки егоїстично, зверхньо. Але це нормально, це життя, воно було, є і буде", – сказав Морозюк в інтерв'ю для Tribuna.
