"Я глянув на футбол іншими очима. Він мені такі дрібниці показав. І ось ви запитаєте у Чеберка, Кочергіна, які не грали за Юрія Миколайовича і тобі жоден не скаже нічого поганого, 100%, бо як він ставився до людини, до футболіста. Він на тренуванні просто мовчав, не було крику зовсім.
Він дивився, що ти робиш. Ти помиляєшся, помиляєшся. Після тренування він міг щось проаналізувати, поговорити з тобою, і казав: "Каба, ти зараз добре граєш. Не дай мені шансу, щоб я щось думав, щоб мене міняти". Він кожного мотивував якимись приколами. Я глянув по-іншому на футбол.
У Миколайовича було складно, бо це перша моя така поїздка з дому, новий колектив, нове місто, немає друзів, і така команда вже була доросла. Я ні з ким не спілкувався, треба квартиру знайти, а я весь час, грубо кажучи, з мамою живу. Було дуже тяжко.
І не було результату, а Миколайович звик, що Зоря завжди має 3-те місце, Манчестер Юнайтед. А тут ми прийшли і обкакалися, так би мовити, і погані трансфери. Чесно, були з ним такі терки пристойні. Було таке, що мало не бився з ним у душевій. Було на емоціях. Він – дуже емоційна людина, я – молода. Коли мене накрутять, я також можу емоціонувати, я теж не робот.
Я теж щось відповів, і так у душі він залетів, мене Микита Каменюка вже заспокоював. Я розумів, що я там неправий був, але це емоції. Але зараз часто ми з ним бачимося, теж теплі стосунки, і він дуже радий. Каже: "Я тобі казав, що ти будеш у збірній", – розповів Кабаєв у інтерв'ю для Sport Arena.
