– Я так розумію, Ярмоленко в Динамо, як старший батько і товариш?
– Скажуть, що я десь підлизую зараз, але кажу це від щирого серця. Коли він ще не прийшов, мені здавалося так. Знаєш, ми розмовляли з тим же Тимчиком, з Богданом Михайліченком я добре там спілкувався.
Коли вони були молоді, то Ярмоленко дуже жорстко до молодих ставився. А потім якось я розмовляв з Тимчиком, коли вже пішли новини, що Андрій може прийти. Я ж розумів: все одно я десь справа міг грати, хтось міг грати справа. Якщо Ярмоленко прийде, то буде грати точно він. У нього є ім'я і є дуже хороший рівень. Для мене це конкурент.
Я спершу якось так скептично це переживав, тому що такий футболіст прийде, як я себе почуватиму? І чесно, із першого дня, як він прийшов, ми з ним розмовляли – у Ярмоленка була травма, у мене – я за Англію, за Німеччину багато в нього питав. І він казав: "Я дивився багато ігор Динамо. У тебе дуже багато хороших якостей, але нема завершення. Тобі потрібно це покращувати. Тобі потрібно розвертати атаку".
Для мене це така людина в команді. Хоч він може бути моїм конкурентом, але я хочу, щоб він продовжив контракт. Бо ця людина як на полі, так і в колективі, у роздягальні, за полем – ну, супер, чесно. Нам зараз дуже його не вистачає в роздягальні, навіть десь у колі стати перед грою. Ми там розмовляємо, говоримо – не вистачає цього заряду, це сто відсотків.
Дуже хочу, щоб у нього ці травми, болячки пройшли, і він продовжив контракт. Чесно, я не хочу, щоб він був спортивним директором. Ну, як не хочу – хочу, щоб він ще пограв, ще приніс щось у команду, чогось навчив мене, молодих хлопців, які приходять, – резюмував Кабаєв у інтерв'ю для Sport Arena.
