– Чи немає у вас внутрішнього конфлікту, коли для перемоги потрібно завдати шкоди суперникові, а християнин не повинен завдавати іншому болю?
– Це почуття з’явилося в мене відносно недавно – після того, як я зрозумів, що таке Бог і що таке православна людина. Після цього в мене з’явилися ці сумніви. Коли я виходжу боксувати, у мене вже немає тієї кровожерливості, яка була раніше. Раніше ти про це не замислювався, ти розумів – є супротивник, і для того, щоб перемогти, його потрібно знищити. Не важливо, буде це за очками чи це буде нокаут, чи нокдаун. Мета була – завдати якомога більше втрат.
Сьогодні, звісно, це вже зникло. Слава Богу, що це зникло. Для мене досить явно виграти, бути на голову вище і намагатися, звичайно, це робити за очками. У будь-якому разі це такий вид спорту, що ти від цього не застрахований. Але якщо є можливість, коли ти відчуваєш, що ти на голову вищий за суперника і можеш його нокаутувати, краще не робити цього.
З досвіду та практики я знаю, що поєдинок можна виграти й без того, щоб суперника добивати або знищувати. Можливо, мало хто про це замислюється, але в суперника так само є батьки, діти, друзі, близькі, які дивляться й переживають за нього. Завжди потрібно ставити себе на місце іншої людини. Тоді ти відразу ж, можливо, почнеш діяти якось по-іншому, – сказав Ломаченко в інтерв'ю СПЖ.