Ще до початку професійної кар'єри, він став олімпійським чемпіоном на Іграх-1960 у Римі. Причому був капітаном збірної США.
У НБА провів 14 років (1960-1974) у одній команді – Лос-Анджелес Лейкерс, з якою виграв першість Ліги у 1972 році.
Крім того, за час виступу в НБА Вест 12 разів вибирався до першої та другої збірної всіх зірок, 14 разів брав участь у Матчі зірок НБА. Йому й досі належить рекорд за середнім показником набраних очок у серії плей-оф – 46,3. Він брав участь у 9 фінальних серіях НБА, а 1969 року був названий найціннішим гравцем фіналу, незважаючи на те, що його команда програла. У 1980 році Веста занесли в Зал слави баскетболу, а в 1996-му назвали одним із 50 найвеличніших гравців в історії НБА.
Після закінчення ігрової кар'єри Вест три роки був головним тренером Лейкерс. Під його керівництвом команда тричі виходила в плей-офф і один раз стала чемпіоном Західної конференції.
Після цього він три роки працював консультантом клубу з пошуку нових гравців, а перед сезоном-1982/83 став генеральним менеджером. Під його управлінням команда сім разів перемагала у НБА.
У 2002 році Вест став генеральним менеджером клубу Мемфіс Гріззліс, якому вже за рік допоміг вперше у своїй історії потрапити до плей-офф. За свої заслуги він двічі удостоювався премії Менеджер року: один раз у Лейкерс (1995 рік) і ще один – у Гріззліс (2004).
Джеррі Веста зображено на логотипі НБА.
