Наша стрибунка у висоту Юлія Левченко втратила надію на спротив спортсменів, які виступають під нейтральним прапором, щодо війни в Україні.

"Ну дітей я ні з ким не хрестила. Так, ми дійсно говорили друг другу "Привіт". Ось це був такий "small talk", якщо можна так сказати.

На якомусь етапі я вважала що ми з нашими колегами зі спорту все ж таки один одного розуміємо. Тобто розуміння що відбувається в нашій країні було і у них, і у нас. Ми це все розуміли, але хотілося все-таки вірити в те, що ми все розуміємо, що ми вище всього цього, що є нормальні адекватні люди.

Коли почалося повномасштабне вторгнення – я не те щоб очікувала якоїсь реакції. Я взагалі думала, що це само собою зрозуміло, що зараз буде: "Ви що? Світ, зупинись, це ненормально!"

Ну тобто, що треба якось вирішувати цей конфлікт. І мені навіть в якийсь момент здавалося що зараз думка людей буде вища за всі політичні моменти, що, можливо, і конфлікт на Сході взагалі припиниться і все буде окей, і люди дійдуть до того, що це не норма.

Це все швидко, звичайно, розвінчалося, всі ці всі ці рожеві думки. І ми зрозуміли, що у людей немає голосу, і ми цього голосу не почуємо. Це було потрібно тоді, саме тоді, коли це все тільки зародилося. Тоді це було актуально, потім вже це втратило сенс.

Я написала свою думку, написала її публічно в коментарі. Я написала її тій людині яка має підписників, до якої дослухаються в Росії.

Марія Ласіцкене / EFE / Abdelhak Senna

Я це зробила на сторінці Марії Ласіцкене ще тому, що вона теж свого роду лідер думок. Це вже був вже просто крик душі з мого боку, тому що це таке відчуття, що все життя – це якийсь прикол.

Тут люди помирають, тут війна тут змагання, тут ще щось. Ти такий: "Що взагалі відбувається, як в цьому жити?" Як можна сміятися і через секунду плакати, як це можливо? Ти втратив людину, яку ти знав, і тут вже взагалі щось інше. Життя продовжується, вже така буденність.

Ти хапаєшся за голову, ти в шоці. Думаю, це нормальна реакція психіки, Просто ти живеш у в такому інформаційному полі, що в тебе просто за хвилину може змінитися все – від класного до дна", - сказала Юлія Левченко ютуб-каналу "Слава Варда".

Додамо, що Юлія Левченко має у своїй колекції срібло чемпіонату світу зі стрибків у висоту 2017 року. А також друге місце вже на континентальній першості на змаганнях у приміщенні у 2019 році та таку ж бронзову медаль у 2017-му.