Воротар з іншого світу: брав шість Кубків Стенлі, вражав інтелектом, перемагав СРСР і помер від раку
Спорт 24 згадує життя одного з найкращих гравців в історії НХЛ, легендарного голкіпера Кена Драйдена.
Хокей – надзвичайно жорсткий вид спорту, який вимагає ідеальної фізичної підготовки та готовності щосекунди кусатись за шайбу. Де ж іще можна побачити, як серед матчу гравці скидають рукавички та на кулаках вирішують особисту неприязнь.
Найбільше цінуються спортсмени, в яких фізична міць поєднується з розумом. Саме таким даром володів видатний голкіпер Кен Драйден. П'ятого вересня його життя обірвалося після тривалої боротьби з раком. За 78 років він встиг назавжди вписати своє ім’я в історію хокею, зібрати цілу колекцію трофеїв, написати чимало книг та навіть послужити канадському народу.
Драйден вирізнявся не лише інтелектом, а й своїми габаритами. Зі 193 сантиметрами зросту він практично закривав собою площину воріт. Особливою візитівкою Кена була його поза – він, як ведмідь, спирався на ключку й спокійно споглядав за діями партнерів.
Драйден стрімко залетів у професійний хокей 1971 року, хоча мав шанс дебютувати ще у 1964-му. Тоді його на драфті обрав клуб Бостон Брюїнз, але за кілька днів віддав права на молодого воротаря Монреаль Канадієнс.
Однак Кен не поспішав у професійну лігу – вирішив завершити навчання в Корнельському університеті, де здобув ступінь бакалавра мистецтв з історії, а також був зіркою студентського хокею.
"Ти, злодійський жирафе"
У НХЛ Драйден дебютував лише наприкінці сезону 1970/71. Тренери вирішили дати шанс 23-річному гравцеві, піднявши його з резервної команди. У підсумку дебютант віддячив за довіру сповна – у першій грі за Монреаль він відбив 35 з 36 кидків, а загалом за шість поєдинків пропустив лише дев'ять шайб. Сумнівів щодо основного воротаря на плей-офф вже не було.
У вирішальних матчах сезону Драйден продовжував феєрити й допоміг Монреалю виграти Кубок Стенлі. В одному з матчів божевільної серії чвертьфіналу проти Бостона, яку Канадієнс виграли з рахунком 4:3, Кен спромігся розлютити зіркового бомбардира Філа Еспозіто (рекордні 76 голів у 78 матчах). "Ти, злодійський жирафе!" – крикнув Еспозіто, якого називали ворогом №1 для воротарів, і розтрощив ключку об скло арени. Його фраза стала культовою.
Неймовірні дії Драйдена оцінили Трофеєм Конна Сміта, визнавши його найціннішим гравцем плей-офф.
У перервах між іграми та тренуваннями Драйден продовжував навчання – цього разу на юридичному факультеті Університету Макгілла в Монреалі.
"Ми дивилися на нього і думали, що він ніби з іншої планети. Ми не бачили, щоб хокеїсти заходили до роздягальні з книжками під пахвами. Після тренування він їхав до університету", – згадував його партнер Серж Савар.
Цікаво, що на той момент Кен був єдиним бакалавром серед усіх гравців НХЛ.
У наступному сезоні Драйден продовжував прогресувати, отримав трофей Колдера як найкращий новачок НХЛ, але вдруге поспіль виграти Кубок Стенлі не зміг. Натомість отримав шанс дебютувати за збірну Канади в Суперсерії-72 проти СРСР. Тоді "кленові" здобули чотири перемоги й здолали радянську команду в одній з найзапекліших битв в історії хокею.
У сезоні 1972/73 Драйден знову привів Монреаль до тріумфу в Кубку Стенлі й вперше у кар’єрі став найкращим воротарем НХЛ, отримавши престижний трофей Везіни.
Після цього Кен шокував світ, оголосивши про паузу в кар’єрі. Все через розбіжності в умовах контракту з Монреалем. Драйден відмовлявся грати у хокей за 80 тисяч доларів на рік, але влаштувався на роботу юридичним клерком у торонтську фірму лише за 7 тисяч.
"Це питання гордості. Я міг би назвати шістьох воротарів, яким платили більше, ніж мені... Це мене турбує, і я не розумію, чому так має бути", – сказав тоді Драйден.
Без свого найкращого голкіпера Канадієнс провалились, вилетівши у чвертьфіналі плей-офф НХЛ, й були змушені піти на поступки перед Драйденом.
Після повернення Кен продовжив збирати трофеї – загалом за дев'ять років професійної кар’єри він виграв шість Кубків Стенлі, п'ять разів ставав найкращим голкіпером сезону НХЛ. На мажорній ноті воротар вирішив попрощатися з хокеєм й після завершення сезону 1978/79 повісив маску на цвях. У 1983-му його ввели до Залу хокейної слави.
Після завершення кар’єри Драйден час від часу грав у хокей з друзями, але більше ніколи не ставав на ворота.
Суперництво з братом
Двадцятого березня 1971 року, в грі між Баффало та Монреалем, трапилась унікальна подія – вперше в історії НХЛ по різний бік барикад на льоду зустрілися два брати – Кен та Дейв Драйдени. За родинним протистоянням з трибун спостерігав їхній батько Мюррей. Загалом брати провели між собою вісім очних поєдинків (шість у регулярному сезоні та два у плей-офф).
Цікаво, що саме у ворота Дейва Драйдена легендарний Вейн Грецкі забив перший професійний гол. Дейв помер у 2022-му, проживши на три роки менше, ніж брат.
Життя після завершення кар’єри
Нова сторінка життя Кена була надзвичайно різноманітною: він спробував себе на телебаченні, коментуючи Олімпійські ігри, написав одну з найпопулярніших спортивних книг під назвою "Гра". У 1997 році обійняв посаду президента клубу Торонто Мейпл Ліфс, яку покинув заради політики. У 2004 році Драйден потрапив до парламенту Канади від Ліберальної партії й обіймав посаду міністра соціального розвитку.
У січні 2012 року Драйден ділився досвідом зі студентами в Університеті Макгілла, де викладав курс під назвою "Думаючи про майбутнє, щоб творити майбутнє". У ньому йшлося про проблеми, з якими Канада зіткнеться в майбутньому. Не кожен колишній хокеїст впорався б із таким завданням.
Кен Драйден зумів підкорити хокей, але програв боротьбу хворобі, яка безжально обірвала життя легендарного чемпіона.
Більше матеріалів від Івана Жукевича на Спорт 24