Драматична розв’язка у фінальній серії чемпіонату України з хокею вдруге в історії привела до титулу Кременчук. Поступаючись 1:3, команда з Полтавщини зуміла перемогти Київ Кепіталз у трьох наступних матчах, а вирішальну шайбу закинула в овертаймі.
Це – вже другий успіх цього сезону для тренера Андрія Срюбка. Вивівши молодіжну збірну в Дивізіон 1А, колишній захисник перервав із Кременчуком гегемонію Сокола, якому поступався у фіналах попередніх сезонів. Спорт 24 з’ясував, що стало головним чинником тріумфу.
– Андрію Васильовичу, вітаю з перемогою! Кременчук завершив чемпіонат на четвертій сходинці турнірної таблиці, але зумів стати чемпіоном. Як на мене, результат дещо несподіваний. А як для вас?
– Ми на перемогу дуже наполегливо працювали. Коли очолив команду, то намагався змінити ставлення хокеїстів до гри. Раніше вони переважно діяли у вільному режимі, тобто грали, як уміють і хочуть. Поступово почали діяти системно, мене почули, і хлопці стали виконувати вимоги тренера. Змінилася психологія, тому, враховуючи, з яким завзяттям команда билася в кожному матчі, успіх став закономірним.
– У регулярному чемпіонаті ви поступилися Соколу в п’яти матчах із шести, Київ Кепіталз – у чотирьох. Але в плей-офф здолали обох фаворитів. Завдяки чому?
– Я прибічник поступового просування до цілі. Крок за кроком ми змінювалися, звертали увагу на дріб’язкові моменти, виправляли недоліки, вдосконалювалися. Самовіддача в гравців була дуже високою, намагалися не поступатися в кожній ланці, в кожному моменті, періоді, матчі. Діяли як єдине ціле і все разом дало результат.
– У фінальній серії Кременчук поступався Київ Кепіталз – 1:3. Що говорили підопічним у цей момент? Руки не опускалися?
– У жодному разі. Серія триває до чотирьох перемог, це й намагався пояснити гравцям. Вірили до останнього. Вони виросли за останній час, команда в цілому стала міцнішою. Гадаю, для перемоги ми використали десь відсотків 70 свого потенціалу.
– Тобто, вам ще є над чим працювати, принаймні над розкриттям у хокеїстах тих 30 відсотків, що залишилися незадіяними.
– Поділ, звичайно, умовний, але гравці й команда можуть і надалі вдосконалюватися. Робота триває постійно. У Кременчуці доволі довга лава запасних, але немає рівноцінних замін. Цю проблему будемо вирішувати. Бо в плей-офф у нас не було жодного хокеїста, який би не мав травми або пошкодження. Деякі хокеїсти грали навіть із серйозними проблемами. Матусевич, Целогородцев, Піддубний, Крівошапкін… У одного плече висіло, в другого коліно вибите, Лялька взагалі на одній нозі грав. У хлопців було бажання стати чемпіонами й вони досягли цілі. Вдячний їм.
– Коли ми говорили попереднього разу, то ви сказали, що знаєте, як змінити гру команди, аби стати найкращими в чемпіонаті. Якщо не брати до уваги морально-вольові якості, то яким секретом володієте?
– Не скажу, що є певні секрети, проте є професійні моменти, над якими працюємо. У деталі вдаватися не буду. Гравці самі не завжди знають, як досягається перевага в певних моментах. Це суто тренерське. Хокеїстам вдячний, що йшли до кінця. Через травми, на максимумі, коли вже мозок відмовляється працювати. Дуже хотіли перемогти і впоралися. Й уболівальникам окреме дякую! Підтримували нас постійно й на вирішальний матч приїхали в Київ за перемогою.
– Коли було простіше – з молодіжною збірною, коли виходили в Дивізіон 1А чемпіонату світу, чи зараз, коли повертали чемпіонство в Кременчук?
– Мабуть, зі збірною. Там команда складена з гравців, які постійно виступають за закордонні клуби. На чемпіонаті світу у нас було завдання з кожним суперником діяти як асфальтоукладач – переламувати і перемелювати від першої й до останньої хвилини. У клубі дещо інша специфіка. На довгій дистанції є можливість відшліфовувати гру, працювати над деталями. Адже в хокеї дрібниць не буває.
– У чемпіонаті України виступають шість команд, дві з яких – Крижинка-Кепіталз і Дніпро виступали здебільшого в ролі статистів. Як за таких умов командам прогресувати?
– Рівень чемпіонату у нас виріс, конкуренція висока. Чотири команди дуже хорошого рівня. У плей-офф чимало матчів завершувалися в овертаймах. В іграх між Соколом, Київ Кепіталз, Штормом і Кременчуком для перемоги потрібно показувати все, на що здатен. Нам і далі треба підсилювати гру, гадаю, суперники також не сидітимуть, склавши руки.
– Через постійні загрози обстрілів матчі чемпіонату часто переривалися. Яка зустріч була найдовшою?
– У кінці лютого в регулярному чемпіонаті приймали Київ Кепіталз. Через повітряну тривогу матч кілька разів зупиняли, а догравали вже наступного дня. А загалом через цих сусідів-нелюдів грали й по шість годин.
– Як відсвяткували успіх?
– Для мене успіх став умиротворенням. Виконали поставлене завдання, можна заспокоїтися. Але де там. Країну руйнують бомбардуваннями, гинуть люди, діти. Перемога Кременчука йде на другий план.
– У розіграші Континентального кубка братимете участь?
– Була розмова з президентом клубу Романом Медведєвим. Так, будемо готуватися до міжнародних матчів.
– Будете підсилюватися перед єврокубком?
– Враховуючи ситуацію в країні, то до нас із висококваліфікованих хокеїстів навряд чи хтось приїде. Попервах планую переглянути молодих гравців, визначити, хто з них уже найближчим часом зможе скласти конкуренцію основним хокеїстам.
– До збірної України, яка 27 квітня розпочне боротьбу в Дивізіоні 1А, з Кременчука викликані Віталій Лялька, Гліб Крівошапкін і Денис Матусевич. Кажете, що вони з травмами, зможуть допомогти команді?
– Вони були травмовані, а під час фінальної серії одразу й відновлювалися. Побажав їм продовжити переможну серію й виконати завдання – вийти в Дивізіон А.
– Гадаєте, це нам під силу?
– Треба ставити максимальні завдання. Багато залежатиме від налаштування, самовіддачі, тренерських рішень. Ну й, звичайно, потрібна певна доля фарту.
– У нас в суперниках – Велика Британія, Італія, Румунія, Польща, Японія. Коли ви грали, то наша збірна в протистоянні з такими командами ходила у фаворитах.
– Хокей зараз вирівнявся, грати навчилися багато команд. Та й формати чемпіонатів дають змогу прогресувати. Румунські команди грають з угорськими, австрійськими. Йде обмін досвідом, залучаються рекламодавці, клуби підсилюються, що вкупі дає поштовх для розвитку.
Більше хокейного ексклюзиву на Спорт 24
"Кожна гра – від ножа": тріумф України на чемпіонаті світу з хокею, внутрішня сила і асфальтоукладач
