"Я подолав чудовий шлях на турнірі, очевидно, що сидіти тут із трофеєм – це чудово. Я б сказав, що певною мірою перевершив сам себе. В мене були інтенсивні матчі високого рівня протягом цих двох тижнів. Подібного ще зі мною не траплялося.
У Монреалі та Цинциннаті я трохи втратив радість від гри. Я не посміхався на корті так, як я зазвичай це роблю. Я відчував тиск. Сюди ж я приїхав з бажанням просто отримати задоволення від гри, адже я люблю теніс.
Я просто щасливий від того, що піднімуся на першу сходинку рейтингу. І я все ще росту. Тож, я дуже щасливий. Якщо чесно, то після перемоги в Маямі я вже замислювався про те, що можу виграти "мейджор".
Звичайно, я не міг і уявити, що у 19 років досягну такого результату. Я ніколи не думав, що такий успіх прийде до мене так швидко. Це неймовірно. Я мріяв про це з дитинства, коли тільки починав грати в теніс. Я вдячний своїй команді, тренеру Хуану Карлосу Ферреро, моїй родині, всім, хто підтримував мене в ці непрості моменти, щоб приїхавши сюди, я знову міг радіти грі.
Я насолоджуюся тим, що тримаю кубок у руках. Але, звичайно, я прагну більшого. Я хочу бути в топі багато тижнів. Сподіваюся, багато років. Я збираюся посилено працювати.
У соцмережах я використовую вираз "Cabeza, corazón y cojones" у вигляді емодзі (мізки, серце, яйця, – прим. Спорт 24)? Так, це те, що має для мене значення, тому що мій дідусь повторював мені це перед кожним моїм матчем і турніром. Ще коли я був маленьким. Це те, що я пам'ятаю під час важких моментів, у всіх матчах, на всіх турнірах. Я пам'ятаю про це. Я пам'ятаю свого дідуся. У важкі моменти завдяки цьому життєвому гаслу я можу себе мотивувати трохи більше у важкі моменти. Це завдяки дідусеві", – цитує Алькараса BTU.
