"23 числа ми потренувалися, а 24-го вночі дізналися, що в Україні почалася війна. Весь збір пішов коту під хвіст, адже всі були шоковані, як у 21 столітті в цивілізованих країнах може бути війна. Тим більше, це в нашому будинку, в нашій країні. Ще кілька днів тому всі усміхалися, раділи життю.
Перший тиждень не було жодного бажання тренуватися, всі думки були лише про рідних та близьких, як їх захистити. Адже ми були дуже далеко і крім телефонного зв'язку більше нічого зробити не могли. Ми намагалися тренуватися, але моральний стан залишав бажати кращого, а мови про участь у змаганнях взагалі не йшло.
Потім після Іспанії ми поїхали до Чехії. Нас запросила чеська федерація, вони нам допомогли фінансово, все сплатили, навіть кімоно дали. Дякуємо їм велике за це. Та й загалом нас готові прийняти дуже багато країн, це дуже приємно у такий складний для нас час. Я та інші хлопці збиралися повертатися в Україну, але родичі всім сказали, що нам нема чого їхати, нам краще зібратися та тренуватися, щоб піднімати країну. Нам краще робити так, щоб про нас чули і нас бачили у такий складний час.
Мою сім'ю вдалося вивезти, слава Богу, всі живі та здорові. Дуже сподіваємося, що війна скоро закінчиться і ми повернемось додому. У Європі, звісно, добре, але жодні класні умови не замінять будинок. Дуже хочеться повернутися додому, щоб настав мир, і ми жили тим життям, яке у нас було до війни", – сказав Лесюк Xsport.
