Скелетоніст Владислав Гераскевич, якого дискваліфікували через бажання виступити на зимових Олімпійських іграх у Мілані – Кортіні д’Ампецо в шоломі з портретами загиблих на війні українських спортсменів, презентував новий захисний головний убір.
Другий "Шолом пам’яті" присвячений 22 спортсменам із Маріуполя, серед яких – 8 дітей. Шолом передали музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова, де в архіві вже зберігаються понад 145 000 історій цивільних, постраждалих від російської навали. Серед них близько 12 500 – історії маріупольців.
Спорт 24 встиг поспілкуватися з Гераскевичем перед презентацією експозиції.
Владислав Гераскевич / Фото автора
– Владиславе, як змінилося ваше життя після Олімпіади, де вам, як було заявлено, через політичну акцію, заборонили виступати в "Шоломі пам’яті"?
– Досить сильно. Насправді, ми не почали ніяких нових проєктів, ми просто продовжували ті, що є, масштабували їх. Зараз ми активно працюємо фондом над освітньо-науковими проєктами. Вже реалізували перший пілотний задум – щодо допомоги родині спортсмена, який був зображений на моєму оригінальному шоломі. Це – Андрій Куценко.
Буквально кілька днів тому були на велогонці в Жовкві. Передали вісім велосипедів спортивній школі, де він починав свою кар’єру. Він був спортсменом дуже високого рівня, рекордсменом України в кількох дисциплінах, деякі його досягнення досі залишаються чинними. Після початку війни він повернувся з-за кордону, щоб захищати нас із вами. І, на жаль, загинув.
Дуже важливо, щоб пам’ять про них та інших жила. Велогонку організовують на честь Андрія Куценка. Приємно бачити, що нове покоління зростає, розуміючи, завдяки кому воно може займатися спортом.
– У вас конфлікт із Міжнародним олімпійським комітетом, Міжнародною федерацією скелетону. На якій стадії наразі перебуває вирішення спірних питань?
– Готуємося до судових справ. На початку квітня я був присутній у Брюсселі на засіданні Європарламенту з питань спорту. Ми вийшли з проханням до Європарламенту, щоб він звернувся до Єврокомісії підняти це питання на рівні європейських правових судів з приводу порушення прав людини. Тому що це відсторонення не мало ніякої легальної основи і я досі повністю переконаний, що ми не порушили жодних правил – МОК чинив неправильно і його рішення було дискримінаційним.
"Готуємося до судових справ" / Фото автора
– У вас існував компромісний варіант – можна було, як вам рекомендували організатори Ігор, пов’язати чорну стрічку пам’яті й вийти на змагальну трасу.
– Я не бачу жодної причини, чому ми маємо відступати. Бо я – українець? Такої пропозиції більше не робили нікому, хоча спортсмени відкрито під час змагань вшановували своїх батьків, колег по спорту. Я не бачу різниці між ними і нами. Ми ж не вказуємо, хто їх убив, не закликаємо до насилля. Це дискримінаційне рішення з боку МОК. Це показує, що Міжнародний олімпійський комітет сильно підігрує Росії й намагається закрити очі на те, що вона робить з нами і нашими містами.
– Тобто, коли повернетеся до змагань, то обов’язково вийдете на трасу в "Шоломі пам’яті"?
– Такий наш план. Повернутися на наступні Олімпійські ігри саме в оригінальному шоломі і здобути медаль.
Шолом пам'яті / Фото автора
– Ви виносили питання позбавлення Сергія Бубки звання Героя України. Вас не всі підтримали. Як ви сприйняли це рішення депутатів?
– Була велика кількість депутатів, які мене підтримали. Після того, як я озвучив вимогу, велика кількість із них, стоячи, плескали в долоні. На жаль, вони не пішли діяти далі. Якщо депутати ВР не хочуть вичищати російський непотріб з України, отже, така позиція у цих депутатів, яка йде врозріз із національними вимогами.
– Може це тому, що Сергій Бубка був тісно пов’язаний з "Партією регіонів", а її члени наразі в коаліції з провладною "Слугою народу"?
– Це гарне запитання, але я не знаю причин, чому вони не підтримали позбавлення звання Героя України Сергія Бубки.
Мене дуже здивувала позиція міністра спорту, який чомусь публічно сказав, що немає ніяких підстав для цього. Хоча в тій петиції, яку ми подали, там все чітко написано, наведені підстави. Дії Сергія Бубки точно суперечать його званню. Він керував організацією, яка поширювала російську пропаганду, має сімейний бізнес із окупантами. Для мене дикість бачити, що він досі при цьому носить звання Героя України.
– Може тому, що, крім Бубки, звання Героя України мають ще багато людей, які замішані і в сепаратизмі, і в зрадах.
– Якщо ми не будемо нічого робити, то нічого і не зміниться.
– Ви вже повернулися до тренувань?
– Я їх не припиняв. Підтримував форму, а зараз потрошки починаємо підготовку до наступного сезону. Займаюся в Києві, звісно, без льоду, на нього виходимо ближче до початку змагального сезону. Влітку, на жаль, в Україні немає умов для тренувань у зимових видах спорту, але я сподіваюся, що ми їх створимо вже зовсім скоро.
Більше ексклюзиву від Геннадія Чеховського
Росіян повертають у великий спорт: хто відкрив двері агресорам і чому Україну погано чують
