"Я навіть не міг подумати і уявити, що в такі важкі часи для нашої країни є люди, які на горі намагаються нажитися, внести якийсь розбрат.
Це було в кінці лютого, мені зателефонував власник квартири. Питає як я там, чи все гаразд зі здоров’ям. Каже: "Для мене це бізнес, я весь в кредитах". Тобто здалеку заходив. Зрештою, сказав, щоб або я платив, або щось вирішував.
Відповідаю йому, що скоро поїду на збори, прошу, щоб взяв завдаток як суму за наступний місяць. Якщо в середині березня я зателефоную і скажу, що не повертаюся до України з Німеччини, то все.
Він каже, що ні, що так не робиться. Я зрозумів, що він хоче, аби я зібрав речі і виїхав. Без питань. Тільки сказав йому, що не зможу забрати відразу все. Головне життя, безпека твоїх близьких. Я з Донецька і чудово знаю, що речі – це не найважливіше.
Згодом мої знайомі приїхали за рештою речей. А він поміняв замок, хоч і не мав права цього робити. Потім сказав, що вони можуть приїхати, його товариш їх зустріне, відкриє двері й вони заберуть все. Але коли вони приїхали, то той товариш просто приносить кілька пакетів, в яких багато чого немає, і каже: "Це все, розберемося після війни". А коли питали про решту, то сказав: "Нехай взагалі доведе, що то взагалі його речі".
Мені дуже соромно за цю історію. Це така маячня. Я вже собі сказав, що ну його. Але буде суд, юристи сказали, що справедливість візьме гору.
Просто у мене стільки знайомих в Маріуполі, товариш, з яким ми тренувалися разом, він загинув – його розірвало на шматки. А є досі люди, які ось так наживаються", – розповів Болдирєв у коментарі Xsport.
