"Ми залишились тут, я продовжую тренуватися в Осієку. Процес зміни громадянства наразі йде своїм ходом, я все ще чекаю на документи. Тренер Володимир Махаревич і пан Марко Піпуніч справді роблять усе можливе, щоб це сталося швидше.
Я нічого не можу оцінити, бо це не залежить від нас. Більш реалістично, що це станеться наступного року. Важко очікувати, що всі документи будуть готові протягом 2025 року, але, чесно кажучи, це мені навіть підходить, тому що останні 3 роки були дуже активними та виснажливими.
У мене було 25-28 змагань на рік, і тому зараз я можу насамперед відновитися після проблем з плечем. Цей рік буде корисний для того, щоб ще більше покращити свої вправи.
Ви знаєте, як сніг спускається з гори – спочатку це маленький сніжок, а потім він стає більшим. Так і у мене сталося за ці 3 роки. Не лише війна в Україні вплинула на моє рішення. Було багато ситуацій, через які я вирішив змінити громадянство.
Безумовно, і те, що я відчуваю моральний обов’язок перед людьми в Осієку, перед Володимиром, паном Піпунічем. Тут мене прийняли, я фактично жив у них, спав, тренувався і харчувався в Соколу. Коли я виграв олімпійську медаль, я відчув, що люди тут раділи більше, ніж в Україні.
Родина мене підтримала. Мені 21 рік, і я можу самостійно ухвалювати рішення. Мій тато вже 13 років живе в Польщі, а разом з ним і сестра, вже сім років. Мама весь час війни була в Україні. У нас була стара бабуся, яка померла, тому мама скоро поїде жити до Польщі. З початку війни я не був в Україні. Я їздив до тата в Польщу, а вони приїжджали до мене в Осієк. Всі були разом на Новий рік", – заявив Ковтун в інтерв'ю Glas Slavonije.
Зазначимо, 17 січня з'явилась інформація, що олімпійський призер Ковтун та його тренерка Ірина Горбачева-Надюк подали документи на прийняття спортивного громадянства Хорватії. Саме там гімнаст разом із тренеркою готувались до Олімпійських ігор упродовж 2024 року.
