– Дивіться, якщо порівнювати Олімпіаду в Ріо, де Юрій Чебан здобув золото, а на його човні був козак, булава, напис, що показує націоналізм, це було ще дозволено. З яких часів вони заборонили ось ці надписи, ось цю, як вони кажуть, пропаганду, я не знаю.
І коли я розмовляла з представниками ICF, чому саме мій човен заборонили, то вони пояснили, що це правило існує вже кілька років. Воно прописане в положенні, яке надсилається кожній країні, який має бути човен, якого розміру, так далі. Це мав бачити головний тренер і представники Федерації каное України. По факту ніхто цього не побачив, ніхто не попередив. Дуже погано від того, що я зафарбувала ці надписи, бо на ньому я не виступила. Якби не моя напарниця, я взагалі б не змогла вийти на старт.
– Якою була ваша перша реакція, коли ви дізналися, що човен заборонили та розцінили, як пропаганду?
– Я дуже сильно розплакалася і роздратувалася, я подзвонила чоловіку і почала плакати. Тому що мені дуже було прикро від того, що заборонили човен, на якому я готувалася до Олімпіади та який я робила для Олімпіади. Чоловік мене підтримав, заспокоїв і сказав, що треба виходити з тієї ситуації, яка є. Якщо вони хочуть його зафарбувати, то треба його зафарбувати й виступати.
Вони казали або зафарбовувати, або взагалі не виходити на старт. Ми другий варіант взагалі не розглядали. Для нас аби який був човен, але ми маємо виступити. І тому до вечора я ще ходила дуже збентежена і засмучена. А на наступний день зрозуміла, що крім мене нічого ніхто робити не буде, за мене ніхто на старт не вийде. Я зібралася з думками та робила те, що від мене вимагали, – сказала Рибачок в інтерв'ю NV.
Нагадаємо, що Анастасія Рибачок у парі з Людмилою Лузан стали срібними призерками Олімпіади в Парижі у веслування в каное-двійках на дистанції 500 метрів. На Іграх у Токіо вони теж здобули срібло.
