Шанувальники спорту ще не встигли позбутись післясмаку Євро-2024, як на порозі постали Літні Олімпійські ігри. Цьогоріч найвидатніших спортсменів з усіх куточків світу прийматиме столиця кохання – Париж.
На вуличках міста, де ранки зазвичай пахнуть свіжоспеченими багетами та круасанами з легким відтінком аромату кави, барви заграли зовсім по-іншому. Приїзд численних гостей навіть не таких квапливих французів змусив у темпі польки приводити обличчя країни до ладу. Не можна сказати, що це вдається настільки досконало, як галичанам вимивати вікна перед великими церковними святами, проте атмосфера дещо схожа. Для такої грандіозної події в Парижі вдалось освіжити фасади кількох будинків, оновити декор не тільки історичних пам’яток, але й міста загалом.
Вже при в’їзді в столицю Франції можна побачити напис на асфальті "Paris 2024", який так і кричить на весь світ, хто господар. Власне, якщо напис ви пропустите, то раджу дуже не засмучуватись, адже символіка головних змагань чотириріччя вам ще встигне приїстись за лічені години. Побачите ви її на автівках, будинках, торгових центрах, Тріумфальній арці, сувенірних крамничках, на кожному другому стовпі, в буквальному сенсі слова, і навіть на Ейфелевій вежі. До речі, Ейфелеву вежу таки причепурили добряче, аби у вас вдалося красиве селфі. Проте фотографуйтесь уважно, адже тут французи трішки недопрацювали і одну частинку пофарбувати вже не встигнуть…
Якщо вам доводилось гуляти вуличками кохання раніше і ви бачили Рататуя чи, іншими словами, пацюка, то не варто надіятись, що цього разу пощастить пройтися ідеально чистими тротуарами. Добре, що цю проблему можна вирішити, якщо трішки забути мамині поради з дитинства і частіше підіймати голову догори, аби до деталей закохатись у безумовно неперевершений архітектурний ансамбль міста.
Щодо архітектури, то символи міста таки перебуватимуть у вільному доступі для туристів, проте іноді до них дістатися навіть з допомогою навігатора не так вже й легко. Якщо говорити про таксі чи власний транспорт, то про нього краще забути на деякий час і довіритись велосипеду або пішій ході – це зекономить вам багато часу та нервів. Зараз за кермом скаженіють навіть самі французи, адже ніхто ніколи не знає, за яким поворотом виросла нова огорожа не тільки для пішоходів, але й для машин. І в контексті всього прочитаного вами вище неможливо оминути затори та проблеми паркування.
Якщо раптом вирішите обрати громадський транспорт, то беріть удвічі більше євро – із запасом. І це не на дорогу назад. Просто місцева влада запропонувала підняти вартість проїзду на час проведення змагань рівно в два рази. Проте чи затвердили таке нововведення, наразі невідомо.
Якщо ж закортить поглянути у вічі Моні Лізі, то вхідний квиток до Лувру вам коштуватиме близько 20 євро без екскурсовода. Воно того варте! Музей неперевершеної краси, де справді можна блукати цілих три місяці, якщо біля кожного експонату затриматись лише на тридцять секунд, і тут я не перебільшую. Проте, якщо бажаєте побачити найважливіше за короткий термін і не вистоювати годинну чергу за вхідними квитками, то збирайте компанію і наймайте екскурсовода. Щоправда, з україномовними гідами у Луврі проблеми, тож остаточний вибір за вами.
Крокуючи по прямій від всесвітньо відомого музею до не менш легендарної вежі, прислухайтеся до ніжної музики скрипалів. Помахом смичка, наче чарівної палички, у такт вашої вже не такої стомленої ходи, яка мимоволі поринатиме у вальс, вони зможуть занурити вас у зовсім інший світ, наче під гіпнозом. Повернуть до реальності лише довгі ряди трибун, які щоденно виростають просто на центральних площах Парижа, де вже незабаром постануть цілі стадіони.
Вартість квитка на історичні змагання коливається від двох до чотирьох тисяч євро. І, крокуючи попри Сену, по якій невдовзі вперше в історії свій дебютний вихід на човниках зроблять олімпійці, ви таки дійдете впритул до столичної красуні. Дозволю собі порадити локації, якщо до цього моменту ще не втомляться ваші ніженьки. Там вдаються неймовірно естетичні фото з Ейфелевою вежею, які не соромно буде опублікувати в Instagram:
Rue de l'Universite
Avenue de Camoëns
Париж – це як маленький світ, де ви знайдете на свій лад зроблену і не зовсім узаконену вуличку червоних ліхтарів. Зауважите невеличку схожість із Таймс-Сквер. Вечірнє місто відкриє цілий всесвіт, який створить ілюзію, що зірки не такі далекі від нашої планети. Насправді вогнями палає тут майже все і моментами втрачається усвідомлення, що засліплює більше: вечірні ліхтарі, вежа Ейфеля, яка загорається мільйонами лампочок о 23:00 і сяє рівно п’ять хвилин, чи, може, це так виблискують заручальні каблучки дівчат, яких довкола тільки більшає. Або ж це ще одна замріяна людина, яка непомітно для себе змінила каву на келих бордо і освітлює закоханими очима вечірнє місто, наче це остання можливість ним насититись сповна.
Цікаво, що у самих парижан складається враження, наче місто готують не для прийому, а для відлякування гостей. Адже гордих мешканців столиці закликають покинути місто на період Олімпіади. Проте, мабуть, всі незручності і всі гроші світу вартують того, щоб побачити Париж таким, яким він буває раз в ніколи. У воістину історичний момент!
Париж можна любити, захоплюватись чи ненавидіти. Але до нього точно не можна залишитись байдужим. Єдине, про що я готова благати кожного: якщо не сподобалось з першого разу, дайте йому другий шанс. І тоді ви точно знайдете ту місцину, яка залишить відгомін у вашому серці навіки.
Інші матеріали Спорт 24 до Олімпіади-2024
