"Мій батько – військовий, він захищав Маріуполь в повному оточенні. Зараз досі перебуває в полоні, на жаль, зв’язку з ним немає. Батько почав службу ще в 1993 році. Він був в НГУ 3057 (12 БрОП).
Бригада батька разом з іншими підрозділами обороняли місто. На жаль, він пройшов через все пекло в Маріуполі. Коли був на Азовсталі, то він міг написати нам один раз на три дні, так би мовити, дати знати, що він живий. За весь час полону ми отримали лише один лист від Червоного Хреста.
Це дуже важкий період для мене і моєї сімʼї. Хокей іноді допомагає відволіктися від поганих новин. Звісно, коли відбувається новий обмін, і там немає мого батька, настрій дуже псується, але я намагаюсь не показувати цього в команді, щоб на тренуваннях мій рівень гри не падав", – розповів Ілля Крикля в інтерв'ю для NV.
Додамо, що хокеїст є уродженцем Донецька, але через напад росії у 2014-му був змушений покинути рідне місто.
