– Дмитре, вітаємо з поверненням до Шахтаря! Це буде твій третій період у клубі. З якими почуттями повертаєшся до команди й загалом до українського футболу?
– Емоції, звісно, переповнюють. Почуття неоднозначні, тому що, з одного боку, це повернення – і від того дуже радісно, але, з іншого боку, я розумію, що теперішня команда Шахтаря дуже відрізняється від тієї, яку я залишав, тому для мене буде багато нового. Але одна річ залишається незмінною – дуже високий рівень і стандарти клубу, закладені протягом багатьох років. І це той рівень, до якого хоче дотягнутися, який прагне тримати й розвивати кожен гравець. Тому для мене, як би то не пролунало в моєму віці, це є велика можливість, велика мотивація та обов’язок приносити користь Шахтарю. Загалом не хотілося би багато часу відводити на емоції, а хочеться одразу взятися до роботи й рухатися вперед.
– Як дізнався про інтерес з боку Шахтаря, з ким із клубу розмовляв про це і як відреагував на пропозицію?
– Після гри Шахтаря з Металістом 1925, у якій, на жаль, Валерій Бондар отримав травму, ввечері того ж дня мені зателефонував Даріо, ми з ним поспілкувалися і досягли домовленості. Звичайно, я не розглядаю цю ситуацію так, що мене запросили як тимчасову допомогу через травму Валерія. Я дивлюсь на це так, що я довго, багато і наполегливо працював, аби отримати цей шанс навіть у такому віці. Тому радий, що я тут. Моє завдання, як я вже і сказав, це допомагати Шахтарю досягати поставлених цілей, бути корисним. Тож особливо не думав – це не було запрошення насправді розмова була на 20 секунд. Запитання таке: "Ну що, Чигі, ти готовий?". Я відповів: "Готовий. Коли виїжджати?" І все. Хочу подякувати за цю можливість президентові клубу Рінату Ахметову, Сергію Палкіну, звісно, Даріо Срні, тому що, перш за все, це була його ініціатива і він відіграв велику роль у моєму поверненні, а також Патріку ван Леувену, тому що, я впевнений, з ним усе це проговорювалося, і якби він не дав "зелене світло", то мене не було б тут. Тому я всім вдячний і з нетерпінням чекав на можливість приєднатися до команди й розпочати роботу.
