"Безперечно, після весни 2014 року ультрас донецького Шахтаря дуже поважають Олега Гусєва. На одному з матчів, здається, проти полтавської Ворскли, підійшов до наших хлопців і сказав: "Хлопці, дякую! Знаю, в якій позиції ви опинились в Донецьку". Це був дуже достойний, сильний вчинок від динамівця Олега Гусєва, і ми завжди будемо йому вдячні за підтримку, за той символічний, але великий крок, який він зробив.
А серед власних футболістів певну кількість ми зневажали і зневажаємо. Наприклад, того ж Олексія Гая. Він в своїх інтерв'ю не помічав російську агресію. Як можна ставитись до такого футболіста як Ракицький? Після 24 лютого він хоча б уже помітив російську агресію.
В нас завжди, ще з 2014 року, викликав питання Даріо Срна, який є хорватом. Він пережив подібну ситуацію з сербами, з агресією, з війною. Потім він так недвозначно висловлювався про підтримку України і про підтримку війни проти росії вже в Україні, і це було досить дивно від нього чути.
Одна справа, коли легіонери не можуть визначитись: вони є заробітчанами, вони приїхали, відпрацювали та поїхали. Ну але коли це українці не помічають або помічають, але з іншого боку. Або людина, у якої була аналогічна ситуація на батьківщині – це викликає подив та роздратування.
Чому ми, звичайні хлопці з Донецька, все правильно бачимо та відчуваємо і діємо, а футболісти, в яких є набагато більше можливостей поспілкуватись та дізнатись – вони цього не помічають. Добре, коли в 2014 році певна кількість футболістів боялись пограбувань їхніх будинків проросійськими колаборантами.
Час йде, вони вже позбулись цього майна, але все одно намагались образно говорити про війну та ті події, які відбуваються вже в Україні. Чому вся країна бачить, що відбувається, а декотрі з футболістів цього не бачать?" – поділився Овчаренко в інтерв'ю "Футбол 24".
