І якщо переїзд Руслана Маліновського з Італії у Францію на ситуацію загалом не вплинув, то трансфери Михайла Мудрика та Віктора Циганкова стали справжніми бомбами. Перехід лідера Динамо з точки зору інформаційної складової опинився у тіні. Ще б пак, виграти конкуренцію у трикутника Мудрик-Челсі-Арсенал – завдання нереальне. Водночас крок, на який зважився Віктор, виглядає логічним та перспективним. Розберемо його детальніше.

Трансфер трансферу різниця

"Звичайно, я це бачив трохи інакше. Але є так, як є", – сказав Віктор Циганков у своїй прощальній промові. І сам футболіст, і усі навколо розуміють, що переїзд лідера Динамо у Європу мав виглядати інакше. "Біло-сині" не приховували, що збираються розлучитися з головним своїм активом. Коли саме – не першочерговий момент. "Куди" і "за скільки" – ось, що дійсно мало значення.

Історія з продажем Циганкова у певний момент почала нагадувати трансферну сагу за участю Андрія Ярмоленка. Переріс УПЛ, має амбіції виступати у топ-5 чемпіонатах, проте час минає, а конкретних пропозицій обмаль. У підсумку, Андрій поїхав підкорювати Європу майже у 28. Як усе розгорталося далі, ми пам'ятаємо – свій потенціал Ярмоленко не розкрив, адже покинув Динамо надто пізно і не витримав новий ритм у фізичному плані.

Зате київський клуб продав свою зірку у статусну дортмундську Борусію та ще й за 25 мільйонів євро. В історії Циганкова все з точністю навпаки. Віктор вирушає за кордон у 25, але у набагато скромнішу Жирону та ще й за суму, що у 5 разів менша, ніж гонорар за Ярмоленка.

Ймовірно, керівництво Динамо хотіло двічі ввійти у ту ж річку. Інакше складно пояснити апелювання Ігоря Суркіса до "виховання Циганкова". Мовляв, Віктор не може залишити Київ вільним агентом і не відмовиться від підписання нового контракту, що завершується влітку. Та й Жирона, на думку президента київського клубу, – "не рівень лідера Динамо".

Циганков ризикнув, нехай і змушений був піти проти волі власників клубу. І зробив усе правильно, з огляду на наступне.

Втрачений час

Поточний сезон – сьомий для Віктора в основі Динамо. Із суперперспективного вихованця клубу він давно перетворився на беззаперечного лідера команди. Циганков пройшов з Динамо довжелезний шлях і, здавалося, давно вперся у стелю. Відсутність мотивації доводити щось на рівні УПЛ, кризове сучасне Динамо і невблаганний час. Кожне пропущене трансферне вікно віддаляло Віктора від мрії. Навіть зараз здається, що їхати у Європу йому слід було ще раніше.

Циганков давно довів усім і кожному в Україні – для Динамо він був гравцем топ-рівня і заслуговує на те, щоб спробувати себе на вищому рівні. При усій повазі до нинішнього складу учасників УПЛ, все ж грати щотижня проти Валенсії/Севільї/Атлетіка це набагато цікавіше та корисніше. Не кажучи вже, про Реал з Барселоною.

Біда більшості наших футболістів – небажання вчитися та розвиватися. Але це точно не про Циганкова. Він чудово володіє англійською, ніколи не давав підстав звинувачувати його у ледарстві та гіпотетично має потягнути рівень будь-якої європейської ліги. Віктор і сам розуміє – хороший старт у Жироні стане відправним пунктом його міжнародної кар’єри. Своєрідний пуш, імпульс, яскрава вітрина.

Школа виживання

Головна пересторога і бар'єр на шляху Віктора до подальшого прогресу – травми. Історія ушкоджень Циганкова дозволяє зробити висновок про те, що він травмується занадто часто і не завжди витримує навантаження. Якщо Віктор періодично опинявся на лікарняному в Україні, то як буде у ще більш інтенсивних умовах?

Знову звернімося до прикладу Ярмоленка. Тільки-но Андрій виходив на певний рівень, як одразу стабільну ігрову практику переривали проблеми зі здоров'ям. Складалося враження, що Андрію було важко фізично. Він не витримував графіку Бундесліги та АПЛ і, особливо у Вест Хемі, став гравцем ротації.

Власне, якщо не спробувати, то можна й ніколи не дізнатися. Сильнішим стаєш лише за умови виходу із зони комфорту. І стосується це не лише фактору здоров'я Циганкова.

Комфортне середовище

Звичайно, нам хотілося б продати одного з найкращих гравців покоління українського футболу у топ-команду рівня Челсі. Однак лондонці нині переживають кризу, а Жирона навпаки віддалилася від статусу аутсайдера Ла Ліги.

Безперечно, на обох наших гравців тиснутимуть очікування. Мудрика переслідуватиме сума трансферу, а Циганкова узагалі правильність ухваленого рішення. Водночас перевага Віктора – якраз середовище, куди він потрапив. Ніяких зірок у роздягальні, мінімум тиску через статус команди та її турнірні завдання. Ідеальні умови для того, щоб розкритися і стати лідером. Циганков і сам розуміє – це лише перший крок і своєрідний трамплін угору. Його амбіції, це теж умовний Челсі, АПЛ і боротьба за трофеї.

Для пересічного вболівальника у складі команди із Каталонії мінімум відомих імен. Вихованець Барселони Оріоль Ромеу запам’ятався завдяки спробам закріпитися у Челсі, а також через тривалі виступи за Саутгемптон. Молодий бразилець Рейньєр шукав себе у Реалі та Дортмунді. Давід Лопес став легендою Еспаньйола та виступав за Наполі. Є ще 36-річний ветеран Крістіан Стуані, який чимало пограв за збірну Уругваю. Власне, це і все.

Стиль, який сповідує нова команда Віктора Циганкова, теж є близьким для українця. Наставник Жирони Мічел є прихильником атакувального футболу зі швидким переміщенням м’яча. Адаптацію Віктора має полегшити і поточна форма каталонців, які перебувають на ходу. Востаннє Жирона програвала у чемпіонаті ще у середині жовтня. Як наслідок, проміжне 11 місце та відстань у 7 очок до єврокубкової 6-ї сходинки.

Циганков лише приєднався до нового колективу та ще й посеред затяжної в Україні зимової паузи. Однак у новому клубі не приховують – на Віктора розраховують вже у найближчих матчах. Власне, рветься у бій і сам футболіст. Незабаром ми станемо свідками нової історії, на яку так давно чекали. Віктор Циганков нарешті у Європі. Настав час підкорювати нові вершини.