"Від першого дня я просив молодих брати всю відповідальність на футбольному полі на себе. Я не суворий чи авторитарний тренер. Я намагаюся переконати футболістів у тому, що в деяких ситуаціях ми матимемо більше шансів на успіх. Через діалог вони мають відчути, де перебуває лінія між футболістом і тренером.
Якщо гравець переходить цю лінію, то він нерозумний футболіст і не може тут перебувати. Усмішка тренера – це не знак слабкості. Усмішка, гарний настрій, випити з футболістом кави – це найкращий спосіб витиснути з гравця максимум. Тоді, якщо ти крикнеш на футболіста на полі, він знатиме, що це по-доброму, адже він тебе знає. Ця синергія є дуже важливою, і від першого дня в Роттердамі я просив футболістів просто прийняти ситуацію такою, як вона є, не тікати, ховаючись за те, що немає легіонерів. Ні, зараз ти і є Шахтар.
Звичайно, відразу нічого не зміниш, але день-два, один-два матчі, аналіз, робота над помилками, поразки, десь дістали на горіхи і ходимо сумні, перемагаємо свої можливості, зустрічаємося з найкращими командами – це все робить нас сильнішими й допомагає їм набувати впевненості. Згодом вони беруть відповідальність на себе, і коли зараз дивишся на Судакова, то кажеш, що йому не може бути 20 років", – запевнив Йовічевіч в інтерв'ю прес-службі Шахтаря.
