Анатолій Тищенко пригадав, як поцупив футбольних зірок з-під носа у Валерія Лобановського і Віталія Кварцяного.
– Ви пішли з Карпат одразу після об’єднання клубу зі СКА?
– Наступного дня. Знав, що не працюватиму у нових армійських порядках. Тренер Микола Самарін намагався мене затримати, але я себе не бачив у цій структурі.
– Минуло вісім років і ви повернулися.
– У 1989-му до мене приїхав Ростик Поточняк: "Збирай фінти у сумку". Я здивувався: "Війна починається?" Поточняк відповів: "Карпати відроджуємо". У нас не було жодної пари бутсів, жодного шнурка. Я взявся у знайомих в Києві шукати – дістав м’ячі, спортивні костюми. Поїхали у Яремче на збір. Я відчував велике піднесення. Що таке Карпати? Ми витягували людей з-за столу на Різдво. Карпати відроджуються! Романа Лабу, наприклад. Василь Леськів теж не розумів, що відбувається, Саулевич, Квасников… Усі жили однією ідеєю, був значний ентузіазм.
– Через рік після відродження команду підсилив перший легіонер – ви персонально викрали з-під носа у Віталія Кварцяного латвійського воротаря Раймондса Лайзанса.
– Дійсно викрав. Лайзанс мешкав на другому поверсі у гуртожитку в Луцьку. Я пішов у ЖЕК, попросив драбину. Підставив її під вікно і дав сигнал Раймондсу. Але це не головне моє досягнення.
– А що тоді?
– Я зумів Степана Юрчишина з-під носа у Валерія Лобановського забрати. Степан був на зборах у Динамо, а ми тим часом перереєстрували його у Карпати. Все починалося з львівського облспорткомітету, потім на "Електроні" треба було поставити печатку, а тоді отримати ще одну печатку в Києві. Фінальний етап – затвердження документів у Москві. Завдяки знайомствам, хоч і не без пригод, я все зробив, – розповів Тищенко в інтерв'ю для Футбол 24.
Динамо знайшло сенсаційну заміну Костюку – він тренував клуби Серії А
