Початок 2026 року Норвегія запам’ятає надовго – після фантастичного успіху на зимовій Олімпіаді, де скандинави виграли медальний залік з 41 нагородою, нову радість принесли футболісти.
Буде-Глімт, команда з самого серця Полярного кола, наразі є найбільшою сенсацією Ліги чемпіонів у цьому сезоні. Норвежці вперше в історії пробилися до найелітнішого єврокубкового турніру і одразу гучно заявили про себе.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
В груповому етапі ЛЧ Буде-Глімт примудрився обіграти Ман Сіті (3:1) та Атлетіко (2:1), а також вирвав нічию проти Борусії Д (2:2) і Тоттенхема (2:2). Попри поразки від Галатасарая, Монако та Ювентуса "вікінги" зуміли пролізти у плей-офф, де їх очікував чинний фіналіст, лідер Серії А – Інтер.
Італійський гранд був очевидним фаворитом, але жахливо провалився проти сміливих норвежців. Спочатку Інтер не впорався зі штучним газоном та далеким перельотом, влетівши на виїзді з рахунком 1:3.
Здавалося, що відіграти два голи на рідному стадіоні не буде проблемою, але Буде-Глімт знову продемонстрував неймовірну жагу до перемоги і тріумфував вдруге, пробившись в 1/8 фіналу із загальним рахунком 5:2. Цікаво, що стадіон Джузеппе Меацца в Мілані вміщає вдвічі більше, ніж усе населення міста Буде, яке налічує близько 40 тисяч жителів.
Ліга чемпіонів знала чимало подвигів у стилі Буде-Глімта – Спорт 24 пригадає найбільш пам’ятні.
Динамо Київ (Сезон 1998/99)
Андрій Шевченко, Сергій Ребров, Олег Лужний, Олександр Шовковський, Андрій Гусін, Валентин Белькевич тощо – славетна команда Валерія Лобановського, яка добряче пошуміла в Лізі чемпіонів сезону 1998/99.
У кваліфікації кияни знищили Беррі Таун 10:1, а в наступному поєдинку ледь не вилетіли від празької Спарти, вирвавши перемогу в серії пенальті.
У групі Динамо попри лише 2 очки в перших трьох матчах зуміло виграти групу з Арсеналом, Лансом та Панатінаїкосом. При цьому кияни жодного разу не поступились зірковим "канонірам" – нічия у Лондоні та яскрава перемога у рідних стінах з рахунком 3:1.
У чвертьфіналі команду Лобановського очкувала битва з мадридським Реалом. "Біло-сині" сенсаційно зіграли 1:1 на Сантьягу Бернабеу з голом Андрія Шевченка, а у Києві здобули одну з найвеличніших перемог у історії українського футболу. 90 тисяч глядачів наживо бачили дубль Шеви і приниження іспанського гранда.
На жаль, динамівська казка завершилась у півфіналі проти не менш іменитої Баварії. Кияни лідирували 3:1 вдома, але не втримали перевагу і зіграли внічию. У Німеччині мюнхенці здобули мінімальну звитягу і вийшли у фінал.
Порту (сезон 2003/04)
Неймовірний успіх команди Жозе Моурінью. "Дракони" не вважалися відвертими андердогами після тріумфу в Кубку УЄФА, але й зірок з неба не хапали.
У групі Порту зупинився на другій позиції, пропустивши вперед Реал. В 1/8 фіналу підопічні Моурінью оформили гучну сенсацію, вибивши із турніру Манчестер Юнайтед – 2:1, 1:1.
Легендарний забіг Жозе на очах Фергюсона та вщент забитого стадіону Олд Траффорд став культовим.
Потім португальці здолали Ліон – 2:0, 2:2, пройшли Депортіво – 0:0, 1:0, а у фіналі розбили Монако з рахунком 3:0.
Монако теж провів сенсаційну кампанію, вибивши на шляху до фіналу Реал та Челсі.
Вільяреал (сезон 2005/06)
Вільяреал, як і Буде-Глімт, зумів завоювати серця вболівальників у своєму дебютному сезоні в Лізі чемпіонів.
Тоді команду до успіху вели Форлан, Рікельме, Сорін, Сенна, Такінарді, молодий Санті Касорла, а керував ними Мануель Пеллегріні. "Жовта субмарина" у кваліфікації здолала Евертон, а у квартеті фінішувала на вершині групи, випередивши Бенфіку, Лілль та Манчестер Юнайтед.
Далі Вільяреал вибив Рейнджерс, а у чвертьфіналі несподівано здолав Інтер завдяки виїзному голу (1:2 та 1:0). Казка прикро завершилася за крок до мрії – у півфіналі іспанці не змогли пройти Арсенал.
Після виїзної поразки 0:1 підопічні Пеллегріні не дотиснули команду Арсена Венгера і розписали нульову нічию. На 88-й хвилині Рікельме не реалізував пенальті й зі сльозами на очах попрощався з путівкою у фінал.
Малага (сезон 2012/13)
Вдруге Мануель Пеллегріні підняв на вуха Європу під керівництвом Малаги. Скромний іспанський клуб був за крок від півфіналу ЛЧ, але був обкрадений у драматичній битві з Борусією Дортмунд, у складі якої сяяли Ройс, Гьотце та Лєвандовскі.
У Іспанії команди не визначили переможця, відклавши розв’язку на вирішальний матч у Німеччині. "Анчоуси" вели з рахунком 2:1 до 90+1 хвилини. Борусії потрібно було забивати двічі, щоб не вилетіти. У підсумку команда Юргена Клоппа врятувалась, але зі скандалом. Марко Ройс зрівняв рахунок, а на 90+4 хвилині Філіпе Сантата забив з очевидного офсайду.
Тоді дортмундці у півфіналі пройшли Реал зі славетним покером Лєвандовскі, а у битві за титул поступились Баварії.
АПОЕЛ (сезон 2011/12)
Кіпріоти створили диво і дійшли аж до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, засмутивши донецький Шахтар в групі. "Гірники" посіли останнє місце в квартеті, а АПОЕЛ став лідером, обігнавши Зеніт та Порту.
У наступному раунді АПОЕЛ у серії пенальті пройшов Ліон, а вже в чвертьфіналі влетів Реалу. Мадридці вибили сенсацію із нищівним рахунком 8:2 за сумою двох матчів.
Шальке (сезон 2010/11)
Німецький клуб, який зараз плентається у Другій Бундеслізі, на початку минулого десятиліття був грізною силою на європейській арені.
У сезоні 2010/11 за Шальке виступали молоді Мануель Ноєр та Іван Ракітіч, у нападі феєрили Рауль та Клас-Ян Хунтелар. Також грали чемпіони світу Юліан Дракслер та Бенедикт Хьоведеш.
У чвертьфіналі Шальке знищив Інтер (5:2 та 2:1), а у наступній стадії не зміг скласти конкуренцію Манчестер Юнайтед.
Аякс (сезон 2018/19)
Останнім часом Аякс не вражає не те, що в єврокубках, а навіть далекий від успіху в місцевому чемпіонаті. Хоча ще декілька років тому амстердамці дивували всю футбольну спільноту.
У 2019 році "діти" Еріка тен Хага здійснили один з найепічніших апсетів у історії. Золоте покоління Аякса, яке складалося з Маттейса де Лігта, Френкі де Йонга, Донні ван де Бека, Андре Онана, Девіда Нереса та інших, зуміло вистрілити і продати себе у топ-клуби.
Той сезон ЛЧ Аякс розпочинав у кваліфікації, де не без проблем пройшов київське Динамо. Після другого місця в групі шлях нідерландського клубу міг швидко закінчитись, адже в суперники в 1/8 фіналу йому випав Реал.
Однак мадридці зазнали страшного фіаско: у першій грі перемогли 2:1, а от вдома сенсаційно згоріли 1:4. У наступному раунді Аякс на куражі пройшов Ювентус з Кріштіану Роналду, а в півфіналі мав спокійно проходити нібито найслабшого суперника на своєму шляху в плей-офф – Тоттенхем.
Все йшло по плану. Підопічні Еріка тен Хага мінімально виграли у першому поєдинку, а в матчі-відповіді лідирували 2:0 до 55-ї хвилини. Несподіваним катом Аякса став бразилець Лукас Моура, який зіпсував неймовірну казку суперника, оформивши хет-трик з вирішальним голом на 90+6.
У фіналі Тоттенхем без шансів поступився Ліверпулю, а таланти Аякса з раною на душі жалкували за втраченою мрією.
