– Зараз, на турецьких зборах, була нагода вирватися в місто чи на море, відвідати гру тамтешньої Суперліги?
– У мене майже кожного дня відбувалося по два тренування. На футбол їздили, коли випадав вихідний. Правда, не на турецьку Суперлігу, а на спаринги інших українських клубів – Зоря, Чорноморець, Полісся. На море ми теж ходили. Погода непогана – 17-20 градусів тепла. Та найчастіше плавали у басейнах – є холодніший, є тепліший, на вулиці і в приміщенні.
– Російських команд поблизу не було? Їх у Туреччину впускають?
– Думаю, що впускають. Але в нашому готелі не було і я їх ніде не зустрічав. До пацанів з інших команд заїжджав у готель – теж немає. Не помітно їх.
– Коли перетиналися ще до вторгнення, конфлікти виникали?
– З російськими командами, якщо не помиляюся, я не грав ні разу. Але в готелях перетиналися, звичайно. Зрозуміло, що відчувалася неприязнь до них. Однак провокувати конфлікт – не вихід, – сказав Адамюк в інтерв'ю Футбол 24.
