"Я повинен був 24 числа прилетіти з Лондона, я був там у справах. Я приїхав 25 о 6 ранку. Під’їхав до воріт свого будинку о 5.30-5.40. Навколо літали гелікоптери, із Києва багато машин виїздило. Що я думав? Я одразу подзвонив своїм знайомим друзям, військовим, і одразу спитав, у який військкомат їхати.
Кожного дня, коли я прокидався, я кожному зі своїх друзів писав: "Як справи?" Інколи, коли два чи три дні не отримував відповіді, починав питати в інших, чи вони знають, де той, де той.
Про бокс я на той момент не те що не думав… У мене навіть ніякої думки про бокс не було. Навіть була думка така, щоб звільнити пояси, щоб там далі хлопці за них боксували, а в нас тут як все закінчиться, то повернутися й сказати: "Ну, ось така ситуація, давайте якісь варіанти чи ще щось".
Але коли я поспілкувався з військовими хлопцями, які були в шпиталі, вони кажуть: "Про що ти думаєш? Чому ти не їдеш тренуватися? У тебе реванш, нам потрібна перемога". І це було в кожній палаті, у яку я заходив. Хлопці просили їхати готуватися і боксувати", – сказав Усик на YouTube-каналі USYK17.
