– Як я можу шкодувати про те, що було? Ми не можемо виправити наше минуле. Якщо подивитися, як усе склалося, то якби я там не провів бої, то, можливо, взагалі б завершив спортивну кар’єру. Намагався знайти промоутера в Україні, який мною б зацікавився, приїздив на спаринги до Києва, ще кудись... Однак таких точно не було.

Потім шукав у Європі. Також не вийшло домовитися. Напевне, через те, що в мене не було любительської кар’єри. Це важливо, коли переходиш у профі. Плюс я був після травми. Для повернення на минулий рівень у тайському боксі знадобилася б декілька років, не знаю. Я отримав хороший досвід.

На той момент у нас начебто були нормальні відносини. Мене впускали, я спокійно бився та приїздив додому. Ніяких проблем. Зараз вже важко про це думати.

– А зараз підтримуєте контакти зі своїми знайомими з росії?

– Колишній менеджер мене вітає після боїв. Іноді пише. Він був частиною моєї кар’єри, і я не можу з ним не спілкуватися. Не бачу в цьому сенсу. Залежить ще від людини, як вона ставиться до усього цього. У мене серед нових контактів не було друзів. Більшість друзів з Одеси, які жили та працювали там, поїхали. Ми з ними на зв’язку, – розповів Хегай у інтерв'ю для Sport-express.ua.